ГИЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

гиля́ (вигук, яким відганяють гусей, качок, голубів)

очевидно, результат видозміни первісного гуля́ (пор. [гуля-гуч] – вигук, яким женуть гусей), можливо, повʼязаного з дієсловом гуля́ти;
зміна фонетичної форми слова могла відбутися з метою дисиміляції щодо поєднуваного з вигуком слова гу́си (пор. гиля, гуси; гиль, гуси), а також для відрізнення від вигуку гулі, вживаного виключно щодо голубів;
р. [гиль-гиль] (вигук, яким відганяють гусей та ін.), п. [hyl hyl, а hyla, a hila] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ги́ла «тс.»
гиль «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hyl hyl польська
гиль-гиль (вигук, яким відганяють гусей та ін.) російська
а hyla «тс.» українська
a hila «тс.» українська
гуля́ (пор. [гуля-гуч] -- вигук, яким женуть гусей) ?
гуля́ти ?
гу́си (пор. гиля, гуси; гиль, гуси) ?
гулі ?

гу́ля «вигук, яким відганяють гусей»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. hula «тс.», паралельне до hyla, укр. ги́ля «тс.», пояснюється як результат злиття звуків hu і la;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hula «тс.» польська
ги́ля «тс.» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України