ГИЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
гиля́ (вигук, яким відганяють гусей, качок, голубів)
очевидно, результат видозміни первісного гуля́ (пор. [гуля-гуч] – вигук, яким женуть гусей), можливо, повʼязаного з дієсловом гуля́ти;
зміна фонетичної форми слова могла відбутися з метою дисиміляції щодо поєднуваного з вигуком слова гу́си (пор. гиля, гуси; гиль, гуси), а також для відрізнення від вигуку гулі, вживаного виключно щодо голубів;
р. [гиль-гиль] (вигук, яким відганяють гусей та ін.), п. [hyl hyl, а hyla, a hila] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ги́ла
«тс.»
гиль
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
hyl hyl | польська |
гиль-гиль (вигук, яким відганяють гусей та ін.) | російська |
а hyla «тс.» | українська |
a hila «тс.» | українська |
гуля́ (пор. [гуля-гуч] -- вигук, яким женуть гусей) | ? |
гуля́ти | ? |
гу́си (пор. гиля, гуси; гиль, гуси) | ? |
гулі | ? |
гу́ля «вигук, яким відганяють гусей»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. hula «тс.», паралельне до hyla, укр. ги́ля «тс.», пояснюється як результат злиття звуків hu і la;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
hula «тс.» | польська |
ги́ля «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України