ГИДЖА — ЕТИМОЛОГІЯ
гиджга́ (вигук, яким нацьковують собак)
неясне;
вважається первісним вигуком, як і нвн. [huss, hussa] «тс.»;
п. hyżha, hużha, huż, huzia, huziu, huź, huziaha, huźha, hajzeha, uzie, вл. Нл. huš «тс.», ч. huškati «цькувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
геджа́
гейджа́
гидж
гиджа́
гийджа́
гича́
го́йджа́
гойджя́
гойжа́
гудж
гу́джа́
гуджга́
гуджя́
гужа́
гу́нджя
гуч
гучжа́
ж
ужа́-ужа́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| huš «тс.» | верхньолужицька |
| huš «тс.» | нижньолужицька |
| huss, hussa «тс.» | нововерхньонімецька |
| hyżha | польська |
| hużha | польська |
| huż | польська |
| huzia | польська |
| huziu | польська |
| huź | польська |
| huziaha | польська |
| huźha | польська |
| hajzeha | польська |
| uzie | польська |
| huškati «цькувати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України