ГИБНЕМ — ЕТИМОЛОГІЯ

ги́біти «страждати; пропадати; хиріти, хворіти»

псл. gybati (gyběti), *gybnǫti, пов'язане з gubiti «губити», *gъbnǫti «гнути»;
значення розвинулось від первісного «схилятися, згинатися від слабості, старості» до «гинути»;
відокремлення gyb- «гинути» від етимологічно тотожного gyb- «гнути» (Mikl. EW 82; Bezzenberger BB 4, 352; Machek ESJČ 193) непереконливе;
сумнівні також порівняння з ісл. kopa «віднімати, здирати» (Zupitza GG 149) і з сперс. jumbīnĩtār «губитель» (Scheftelowitz WZKM 34, 225);
р. ги́бнуть, [ги́нуть], бр. гібе́ць «нидіти», гі́нуць «гинути», п. ginąć, ч. hynouti, слц. hynúť, вл. hinyć, нл. ginuś, болг. ги́бна, ги́на, м. гине, схв. гȕнути, слн. gíniti, стсл. ГЫБАТИ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ги́бель
ги́блий «непридатний, поганий»
ги́бнути «гинути»
ги́нути
за «згубно»
заги́б
заги́ба
загиба́ти
загибель
заги́бок «загибель»
заги́н
наги́бнутися «натерпітися»
поги́бель
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гібе́ць «нидіти» білоруська
ги́бна болгарська
hinyć верхньолужицька
kopa «віднімати, здирати» ісландська
гине македонська
ginuś нижньолужицька
ginąć польська
gybati (gyběti) праслов’янська
ги́бнуть російська
гȕнути сербохорватська
jumbīnĩtār «губитель» середньоперська
hynúť словацька
gíniti словенська
ГЫБАТИ старослов’янська
ги́нуть українська
гі́нуць «гинути» українська
ги́на українська
hynouti чеська
*gybnǫti ?
gubiti «губити» ?
*gъbnǫti «гнути» ?
первісного «схилятися, згинатися від слабості, старості» ?
до «гинути» ?
gyb- «гинути» ?
gyb- «гнути» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України