ГИБЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичене (можливо, через польське посередництво) з німецької мови;

нвн. Hóbel, Hébel «тс.» походить від hobeln «стругати» (первісно «згладжувати нерівності, горби»), що було утворене на базі снн. hövel «горб», пов’язаного з гол. heuvel «горб, купа», спорідненого з лит. kuprà «горб», псл. *kuprъ, укр. ку́пер;

бр. ге́бель, п. hebel, ч. hoblík, ст. hobl, hoble, вл. hěbl, схв. ст. hoblić;

неясне;

можливо, результат контамінації слів ге́ндель «торгівля» і [ги́бель, ги́біль] «погибель»;

сумнівні також порівняння з ісл. kopa «віднімати, здирати» (Zupitza GG 149) і з сперс. jumbīnĩtār «губитель» (Scheftelowitz WZKM 34, 225);

відокремлення gyb- «гинути» від етимологічно тотожного gyb- «гнути» (Mikl. EW 82; Bezzenberger BB 4, 352; Machek ESJČ 193) непереконливе;

псл. gybati (gyběti), *gybnǫti, пов'язане з gubiti «губити», *gъbnǫti «гнути»;

значення розвинулось від первісного «схилятися, згинатися від слабості, старості» до «гинути»;

р. ги́бнуть, [ги́нуть], бр. гібе́ць «нидіти», гі́нуць «гинути», п. ginąć, ч. hynouti, слц. hynúť, вл. hinyć, нл. ginuś, болг. ги́бна, ги́на, м. гине, схв. гȕнути, слн. gíniti, стсл. ГЫБАТИ;

псл. ujma «нестача, збиток», префіксальне утворення від jęti, jьmǫ «брати»;

припускається, що значення «величезна кількість» у російській мові могло розвинутися в результаті експресивного вживання слова у́йма «нестача» (пор. р. ги́бель «велика кількість»);

р. у́йма «величезна кількість; [простір, великий простір; великий ліс]», [уём, уёмка] «зменшення», бр. [у́льма] «безліч», др. уима «нестача», уимати «віднімати, відокремлювати частину від чогось, утримувати, затримувати», п. ujma «збиток, шкода», ч. újma «тс.»;