ГЕТЬМАН — ЕТИМОЛОГІЯ

ге́тьма́н

через польську мову запозичене з середньоверхньонімецької;
свн. houbetman, heuptman «командир, командувач» (нвн. Háuptmann «капітан») є складним словом, утвореним з houbet, heupt «голова» (нвн. Haupt «тс.»), спорідненого з лат. caput «тс.», і man «чоловік, людина» (нвн. Mann), спорідненого з дінд. mánus- «тс.», псл. mǫžь, укр. муж;
п. -е- (в hetman) указує на східносередньонімецький діалект, де свн. öu дає ē, як на безпосереднє джерело запозичення;
твердження про зв’язок з ота́ман (Горяев 1892, 2; Bern. І 378) безпідставне;
р. бр. ге́тман, п. hetman, рідк. etman, ст. hejtman, hewtman, hertman, ч. зает. hejtman «капітан; головнокомандувач; староста», ст. hajtman, hýtman, hajp(t)man, haup(t)man, ha(u)tman, hútman, слц. заст. hajtman «капітан; вартівник», вл. hejtman «капіtan; староста», нл. hejtman «начальник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гатьма́н
гетма́н
гетманъ (XV ст.)
гетьмана́т
гетьма́нець
гетьмани́ха
гетьма́нич
гетьма́нія «гетьманування»
гетьма́нство
гетьманува́ти
гетьма́нша
гетьма́нщина
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ге́тман білоруська
hejtman «капіtan; староста» верхньолужицька
mánus- «тс.» давньоіндійська
caput «тс.» латинська
hejtman «начальник» нижньолужицька
-е- (в hetman) польська
hetman польська
mǫžь праслов’янська
ге́тман російська
houbetman середньоверхньнімецька
öu середньоверхньнімецька
hajtman «капітан; вартівник» словацька
муж українська
hejtman «капітан; головнокомандувач; староста» чеська
heuptman «командир, командувач» (нвн. Háuptmann «капітан») ?
heupt «голова» (нвн. Haupt «тс.») ?
man «чоловік, людина» (нвн. Mann) ?
ота́ман ?
etman ?
hejtman ?
hewtman ?
hertman ?
hejtman «капітан; головнокомандувач; староста» ?
hajtman ?
hýtman ?
hajp(t)man ?
haup(t)man ?
ha(u)tman ?
hútman ?
hajtman «капітан; вартівник» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України