ГЕРОЯХ — ЕТИМОЛОГІЯ

геро́й

запозичення з німецької або французької мови;
нім. Heróe, фр. héros «герой» зводяться, як запозичення, до лат. hērōs «тс.», що походить від гр. ἥρως «вождь, воїн, герой», спорідненого з лат. servo «стережу, бережу, охороняю»;
форма иро́й відбиває середньо- і новогрецьку вимову слова (η– і) і свідчить про те, що це слово раніше було запозичене безпосередньо з грецької мови;
р. геро́й, зает. иро́й, бр. болг. геро́й, п. рідк. heros, ч. заст. heroj (рідк. heros), слц. заст. heroj (рідк. héros), м. xepoj, схв. xе́pój, слн. herój;
Фонетичні та словотвірні варіанти

героина (XVII ст.)
героїза́ція
герої́зм
героїзува́ти
геро́їка
герої́ня
герої́чний
геро́йство
геро́йствувати
иро́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
геро́й білоруська
геро́й болгарська
ἥρως «вождь, воїн, герой» грецька
hērōs «тс.» латинська
servo «стережу, бережу, охороняю» латинська
xepoj македонська
Heróe німецька
heros польська
геро́й російська
xе́pój сербохорватська
heroj (рідк. héros) словацька
herój словенська
héros «герой» французька
heroj (рідк. heros) чеська
иро́й (η-- і) ?
иро́й ?
heros ?
heroj (рідк. heros) ?
heroj (рідк. héros) ?

і́род «жорстока людина, кат»

результат семантичної видозміни імені іудейського царя Ірода, якого зображено в Євангелії дуже жорстоким;
власне ім’я І́род, стсл. Иродъ, походить від гр. ρώδης, пов’язаного з ἥρως «володар; герой, вождь, богатир», до якого зводиться й укр. геро́й;
р. и́род «кат; [безбожник; скнара]», бр. і́рад «кат; чорт»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

и́pid
и́pод «тс.; лиходій; чорт»
иродча «чортеня»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
і́рад «кат; чорт» білоруська
ρώδης грецька
ἥρως «володар; герой, вождь, богатир» грецька
и́род «кат; [безбожник; скнара]» російська
Иродъ старослов’янська
І́род українська
геро́й українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України