ГЕРГЕПА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
геп «сильний, але незграбний чоловік Я; вайло, бамбула Ме»
похідне утворення від вигуку геп (дієслів ге́пнути, герге́пнути) на позначення падіння, удару чогось важкого, звідси згодом і людини з важкими, незграбними рухами, ходою;
у формі жін. р. можливий також зв’язок із словом ге́па «зад», теж похідного від вигуку геп, звідси й лайливий відтінок;
виводиться також (Machek ESJČ 165) від нвн. [häppe] (heppe) «коза»;
ч. [hepa] (жарт.) «висока дівчина», слц. hepa (знев.) «дівка», [hepisko] «дівчисько», [hepiščo] «тс.», вл. hepa «коза; придуркувата жінка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ге́па
«велика, але незграбна жінка»
(лайл.)
герге́па
«велика незграбна людина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hepa «коза; придуркувата жінка» | верхньолужицька |
| häppe «коза» (heppe) | нововерхньонімецька |
| hepa «дівка» (знев.) | словацька |
| hepisko «дівчисько» | українська |
| hepiščo «тс.» | українська |
| hepa «висока дівчина» (жарт.) | чеська |
| геп (дієслів ге́пнути, герге́пнути) | ? |
| ге́па «зад» | ? |
| ге́па «зад» | ? |
| геп | ? |
гри́па «незграбна людина, товста жінка»
неясне;
можливо, результат переосмислення власної назви [Гри́па], зменшувальної форми від Агрипи́на, під впливом слова [герге́па] «незграбна людина»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Гри́па | ? |
| Агрипи́на | ? |
| герге́па «незграбна людина» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України