ГЕОДЕЗИСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
геоде́зія
очевидно, через середньолатинську мову (слат. geodesia, що відбило сгр. вимову -αιяк -е-) запозичене з грецької мови;
гр. γεωδαισία «геодезія, вимірювання землі» є складним словом, утвореним з основ іменника γῆ «земля» і дієслова οαίομαι «ділю», спорідненого з нвн. Zeit «час», свн. zît, англ. time «тс.» (від уявлення про поділ часу), отже, первісно «наука про поділ землі»;
р. болг. геоде́зия, бр. геадэ́зія, п. geodezja, ч. geodesie, слц. geodézia, м. геодезија, схв. геòдēзија, слн. geodezíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
геодези́ст
геодезистъ
(XVIII ст.)
геодези́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| time «тс.» (від уявлення про поділ часу) | англійська |
| геадэ́зія | білоруська |
| геоде́зия | болгарська |
| γεωδαισία «геодезія, вимірювання землі» | грецька |
| геодезија | македонська |
| Zeit «час» | нововерхньонімецька |
| geodezja | польська |
| геоде́зия | російська |
| геòдēзија | сербохорватська |
| zît | середньоверхньнімецька |
| geodézia | словацька |
| geodezíja | словенська |
| geodesie | чеська |
| γῆ «земля» | ? |
| οαίομαι «ділю» | ? |
| первісно «наука про поділ землі» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України