ГЕОГРАФІЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
геогра́фія
через латинську мову (лат. geographia) запозичене з грецької;
гр. γεω-γραφία «землеопис, твір з географії; географія» є складним словом, утвореним з основ іменника γῆ «земля» і дієслова γράφω «пишу, вирізую, креслю»;
р. болг. геогра́фия, бр. геагра́фія, п. слц. geografia, ч. geografie, вл. нл. geografija, м. географија, схв. геогрàфија, слн. geografíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гео́граф
геоґрафїа
(1627)
географі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| геагра́фія | білоруська |
| геогра́фия | болгарська |
| geografija | верхньолужицька |
| γεω-γραφία «землеопис, твір з географії; географія» | грецька |
| географија | македонська |
| geografija | нижньолужицька |
| geografia | польська |
| геогра́фия | російська |
| геогрàфија | сербохорватська |
| geografia | словацька |
| geografíja | словенська |
| geografie | чеська |
| γῆ «земля» | ? |
| γράφω «пишу, вирізую, креслю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України