ГЕОГРАФ — ЕТИМОЛОГІЯ
геогра́фія
через латинську мову (лат. geographia) запозичене з грецької;
гр. γεω-γραφία «землеопис, твір з географії; географія» є складним словом, утвореним з основ іменника γῆ «земля» і дієслова γράφω «пишу, вирізую, креслю»;
р. болг. геогра́фия, бр. геагра́фія, п. слц. geografia, ч. geografie, вл. нл. geografija, м. географија, схв. геогрàфија, слн. geografíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гео́граф
геоґрафїа
(1627)
географі́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
геагра́фія | білоруська |
геогра́фия | болгарська |
geografija | верхньолужицька |
γεω-γραφία «землеопис, твір з географії; географія» | грецька |
географија | македонська |
geografija | нижньолужицька |
geografia | польська |
геогра́фия | російська |
геогрàфија | сербохорватська |
geografia | словацька |
geografíja | словенська |
geografie | чеська |
γῆ «земля» | ? |
γράφω «пишу, вирізую, креслю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України