ГЕНЕТИЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гене́за (зает.)
через польську і через російську мови запозичено, відповідно, з французької і німецької мов;
фр. genèse (ст. génésie), нім. Génesis походять від гр. γένεσις «виникнення, народження», пов’язаного з γίγνομαι (γεννάω) «народжую», γένος «рід»;
р. ге́незис, бр. ге́незіс, п. вл. geneza, ч. genese, слц. слн. genéza, болг. генезис, м. схв. генеза;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гене́зис
генети́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ге́незіс | білоруська |
генезис | болгарська |
geneza | верхньолужицька |
γένεσις «виникнення, народження» | грецька |
генеза | македонська |
Génesis | німецька |
geneza | польська |
ге́незис | російська |
генеза | сербохорватська |
genéza | словацька |
genéza | словенська |
genèse (ст. génésie) | французька |
genese | чеська |
γένος «рід» | ? |
гене́тика
запозичення з англійської мови;
англ, genetics утворене в 1906 р. біологом У. Бетсоном від гр. γενητικός «той, що народжує; плодючий, плідний» (›англ. genetic «генетичний»), пов’язаного з γένος «рід»;
;
Фонетичні та словотвірні варіанти
genetika
genetika
genetika
genétika
genetyka
генèтика
генети́чний
гене́тыка
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гене́тыка | білоруська |
гене́тика | болгарська |
genetika | верхньолужицька |
γενητικός «той, що народжує; плодючий, плідний» (›англ. genetic «генетичний») | грецька |
гене́тика | македонська |
genetyka | польська |
гене́тика | російська |
генèтика | сербохорватська |
genetika | словацька |
genétika | словенська |
genetika | чеська |
біологом | ? |
Бетсоном | ? |
γένος «рід» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України