ГЕНЕТИЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

гене́за (зает.)

через польську і через російську мови запозичено, відповідно, з французької і німецької мов;
фр. genèse (ст. génésie), нім. Génesis походять від гр. γένεσις «виникнення, народження», пов’язаного з γίγνομαι (γεννάω) «народжую», γένος «рід»;
р. ге́незис, бр. ге́незіс, п. вл. geneza, ч. genese, слц. слн. genéza, болг. генезис, м. схв. генеза;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гене́зис
генети́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ге́незіс білоруська
генезис болгарська
geneza верхньолужицька
γένεσις «виникнення, народження» грецька
генеза македонська
Génesis німецька
geneza польська
ге́незис російська
генеза сербохорватська
genéza словацька
genéza словенська
genèse (ст. génésie) французька
genese чеська
γένος «рід» ?

гене́тика

запозичення з англійської мови;
англ, genetics утворене в 1906 р. біологом У. Бетсоном від гр. γενητικός «той, що народжує; плодючий, плідний» (›англ. genetic «генетичний»), пов’язаного з γένος «рід»;
;
Фонетичні та словотвірні варіанти

genetika
genetika
genetika
genétika
genetyka
генèтика
генети́чний
гене́тыка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гене́тыка білоруська
гене́тика болгарська
genetika верхньолужицька
γενητικός «той, що народжує; плодючий, плідний» (›англ. genetic «генетичний») грецька
гене́тика македонська
genetyka польська
гене́тика російська
генèтика сербохорватська
genetika словацька
genétika словенська
genetika чеська
біологом ?
Бетсоном ?
γένος «рід» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України