ГЕМОН — ЕТИМОЛОГІЯ
ге́мон «злий дух, диявол»
результат спрощення форми ігемон «вождь», стсл. игемONЪ «тс.», що походить від гр. ἡγεμών «провідник, керівник, вождь», до якого зводиться й укр. гегемо́н «тс.»;
нове значення форми ге́мон, очевидно, виникло в результаті семантичного зближення з фонетично подібним словом де́мон;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гема́н
«тс.»
ге́монъ
«воєначальник, князь»
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ἡγεμών «провідник, керівник, вождь» | грецька |
| гегемо́н «тс.» | українська |
| ігемон «вождь» | ? |
| игемONЪ «тс.» | ? |
| ге́мон | ? |
| де́мон | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України