ГЕМОГЛОБІН — ЕТИМОЛОГІЯ
гемоглобі́н
запозичення з французької мови;
фр. hémoglobine утворено з основ гр. αἶμα «кров», можливо, спорідненого з двн. seim «чистий (не в стільниках) мед» або з дінд. is- «сік, напій», і лат. globus «куля»;
р. гемоглоби́н, бр. гемаглабі́н, п. hemoglobina, ч. слц. haemoglobin, вл. hemoglobin, болг. м. хемоглоби́н, схв. хемоглòбūн, слн. hemoglobín;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гемаглабі́н | білоруська |
| хемоглоби́н | болгарська |
| hemoglobin | верхньолужицька |
| αἶμα «кров» | грецька |
| seim «чистий (не в стільниках) мед» | давньоверхньонімецька |
| is- «сік, напій» | давньоіндійська |
| globus «куля» | латинська |
| хемоглоби́н | македонська |
| hemoglobina | польська |
| хемоглòбūн | сербохорватська |
| haemoglobin | словацька |
| hemoglobín | словенська |
| hémoglobine | французька |
| haemoglobin | чеська |
| гемоглоби́н | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України