ГЕМБЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ге́мбель «рубанок»
запозичене (можливо, через польське посередництво) з німецької мови;
нвн. Hóbel, Hébel «тс.» походить від hobeln «стругати» (первісно «згладжувати нерівності, горби»), що було утворене на базі снн. hövel «горб», пов’язаного з гол. heuvel «горб, купа», спорідненого з лит. kuprà «горб», псл. *kuprъ, укр. ку́пер;
бр. ге́бель, п. hebel, ч. hoblík, ст. hobl, hoble, вл. hěbl, схв. ст. hoblić;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ге́баль
гембелюва́ти
«стругати»
гемблюва́ти
ге́нбаль
ги
«тс.»
ги́бель
ги́біль
гиблі́вкй
«стружки»
гибльо́хи
гиблюва́ти
гимблівкє́
«тс.»
гимбльова́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ге́бель | білоруська |
| hěbl | верхньолужицька |
| heuvel «горб, купа» | голландська |
| kuprà «горб» | литовська |
| Hóbel | нововерхньонімецька |
| hebel | польська |
| *kuprъ | праслов’янська |
| hoblić | сербохорватська |
| hövel «горб» | середньонижньонімецька |
| ку́пер | українська |
| hoblík | чеська |
| Hébel «тс.» | ? |
| hobeln «стругати» (первісно «згладжувати нерівності, горби») | ? |
| hobl | ? |
| hoble | ? |
| hoblić | ? |
гобла́ти «скоблити, скребти»
запозичення з німецької мови;
н. hobeln «тс.» повʼязане з тим самим іменником Hobel (свн. hobel) «рубанок», від якого походить і ге́мбель «тс.» (див.);
ч. hoblovati «стругати», слц. hoblovatʼ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гоблюванка
«стружка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hobeln «тс.» | німецька |
| hoblovatʼ «тс.» | словацька |
| hoblovati «стругати» | чеська |
| hobel «рубанок» | ? |
| ге́мбель «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України