ГЕВАЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
гева́л «мужик, селюк» (заст.)
неясне;
можливо, запозичене з єврейської мови;
пор. гебр. geval «грабіж»;
п. арг. gawała «селянин», яке зіставлялося (Ułaszyn Jęz. złodz. 62) з [gawer] «франт; панич» і з [chawer] «спільник-злодій», можливо, пов’язане з укр. ґева́л;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґева́л
«тс., волоцюга»
гевальний
ґе́вель
«неотеса»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| geval «грабіж» | гебрайська |
| gawała «селянин» | польська |
| ґева́л | українська |
| geval «грабіж» | ? |
| gawała «селянин» | ? |
| gawer «франт; панич» | ? |
| chawer «спільник-злодій» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України