ГВІЗДОК — ЕТИМОЛОГІЯ
гвіздо́к
псл. gvozdь;
очевидно, тотожне з п. ст. gwozd «ліс у гірській місцевості», ч. ст. hvozd «лісисті гори», схв. ст. гвозд «ліс», слн. gòzd «тс.»;
у такому разі споріднене з двн. questa «китиця, пучок», свн. quast(e), kost(e), нвн. Quaste, дісл. kuostr «тс.», алб. gjethi «листя; гілка», прус. gudde «кущ, ліс»;
іє. *guos-;
зближення з гот. gazds «жало, вістря», лат. hasta «палиця, спис» (Bern. І 365), а також виведення з форми *vozd- (Трубачев ВСЯ 2, 34–36) сумнівне;
р. гвоздь, бр. гвозд, др. гвоздь, гвоздъ, п. gwóźdź, слц. [hvozd], вл. hózdź, нл. gózdź, болг. [гвозд], схв. [гвȍзд] «залізо; камінь, що стирчить із землі», стсл. гвоздь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гвізд
гві́здє
гвіздо́чник
гвіздь
гвіздя́р
гвіздя́рня
гвіздярчу́к
гвіст
гво́здики
«бабець-головач, Cottus gobio L.»
(іхт.)
гвозди́стий
гвозди́ти
гвозді́вка
«вид легкої борони»
гвозді́льня
«лапка для витягання забитих гвіздків»
гвоздь
гвузд
гвуст
звізд
звузд
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gjethi «листя; гілка» | албанська |
гвозд | білоруська |
гвозд | болгарська |
hózdź | верхньолужицька |
gazds «жало, вістря» | готська |
questa «китиця, пучок» | давньоверхньонімецька |
kuostr «тс.» | давньоісландська |
гвоздь | давньоруська |
*g | індоєвропейська |
hasta «палиця, спис» | латинська |
gózdź | нижньолужицька |
Quaste | нововерхньонімецька |
gwozd «ліс у гірській місцевості» | польська |
gwóźdź | польська |
gvozdь | праслов’янська |
gudde «кущ, ліс» | прусська |
гвоздь | російська |
гвозд «ліс» | сербохорватська |
гвȍзд «залізо; камінь, що стирчить із землі» | сербохорватська |
quast(e) | середньоверхньнімецька |
hvozd | словацька |
gòzd «тс.» | словенська |
гвоздъ | українська |
hvozd «лісисті гори» | чеська |
gwozd «ліс у гірській місцевості» | ? |
hvozd «лісисті гори» | ? |
гвозд «ліс» | ? |
kost(e) | ? |
*vozd- | ? |
гвоздь | ? |
гедзь «овід, Oestrus bovis» (ент.)
непереконливе зіставлення (Ильинский ИОРЯС 9/2, 279–282) з псл. *gydь, *gyzdь, *gyža, *guzь, укр, гид, гижки, гузка, а також пов’язання (Потебня РФВЗ, 103) з псл. *gvozdь, укр. гвіздо́к;
деякі дослідники вважають псл. *gъzъ звуконаслідувальним (Boranić Рад Југосл. акад. 178, 27; Kořínek LF 58, 150);
псл. (пн.) [*gbzъ (*gyz-)I;
в українську мову запозичене з польської, на що вказує наявність звука ґ відповідно до псл. g;
безсумнівними відповідниками до псл. [*gъzъ (*gyz-)] є тільки лит. gūžeti «поспішати, бігти юрбою», (пор. п. [gzi] «швидко летить»), [guža] «купа комах», [gužuls] «рій мурашок, комах»;
пов’язувалось також (Machek ESJ Č 302; Recherches 16–17) з лит. kùšti «рушити», ч. ksenec «молоді плазуни; мальки»;
п. giez, бр. гіз, нл. gizkaś;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гедз
ґедз
ґе́дзатися
«бігати від ґедзів»
ґе́дзел
ґе́дзель
«тс.»
ґе́дзень
«[тс. Mel; літній час, коли багато ґедзів»
ґе́дзкатися
ґедзь
ґез
ґе́цатися
«тс.»
ґзи
«пустощі, залицяння»
ґзи́
«тс.; жирувати; залицятися»
ґзик
«овід»
ґзівка
«Hippobosca equina»
(ент.)
ке́дзень
«червень»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гіз | білоруська |
gūžeti «поспішати, бігти юрбою» | литовська |
kùšti «рушити» | литовська |
gizkaś | нижньолужицька |
gzi «швидко летить» | польська |
giez | польська |
*gydь | праслов’янська |
*gvozdь | праслов’янська |
*gъzъ звуконаслідувальним | праслов’янська |
*gъzъ (*gyz-)] є тільки | праслов’янська |
гвіздо́к | українська |
ksenec «молоді плазуни; мальки» | чеська |
*gyzdь | ? |
*gyža | ? |
*guzь | ? |
гид | ? |
гижки | ? |
гузка | ? |
gzi «швидко летить» | ? |
guža «купа комах» | ? |
gužuls «рій мурашок, комах» | ? |
зві́здя «цвях»
гіперична форма від [гвіздо́к], утворена внаслідок відштовхування від п. gwóźdź за аналогією до співвідношення п. gwiazda – укр. звізда́;
можливість такої аналогії підтверджується народним порівнюванням зірок на небосхилі з убитими в небо цвяхами;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gwóźdź | польська |
gwiazda | польська |
звізда́ | українська |
гвіздо́к | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України