ГВІЗДОК — ЕТИМОЛОГІЯ

гвіздо́к

псл. gvozdь;
очевидно, тотожне з п. ст. gwozd «ліс у гірській місцевості», ч. ст. hvozd «лісисті гори», схв. ст. гвозд «ліс», слн. gòzd «тс.»;
у такому разі споріднене з двн. questa «китиця, пучок», свн. quast(e), kost(e), нвн. Quaste, дісл. kuostr «тс.», алб. gjethi «листя; гілка», прус. gudde «кущ, ліс»;
іє. *guos-;
зближення з гот. gazds «жало, вістря», лат. hasta «палиця, спис» (Bern. І 365), а також виведення з форми *vozd- (Трубачев ВСЯ 2, 34–36) сумнівне;
р. гвоздь, бр. гвозд, др. гвоздь, гвоздъ, п. gwóźdź, слц. [hvozd], вл. hózdź, нл. gózdź, болг. [гвозд], схв. [гвȍзд] «залізо; камінь, що стирчить із землі», стсл. гвоздь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гвізд
гві́здє
гвіздо́чник
гвіздь
гвіздя́р
гвіздя́рня
гвіздярчу́к
гвіст
гво́здики «бабець-головач, Cottus gobio L.» (іхт.)
гвозди́стий
гвозди́ти
гвозді́вка «вид легкої борони»
гвозді́льня «лапка для витягання забитих гвіздків»
гвоздь
гвузд
гвуст
звізд
звузд
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gjethi «листя; гілка» албанська
гвозд білоруська
гвозд болгарська
hózdź верхньолужицька
gazds «жало, вістря» готська
questa «китиця, пучок» давньоверхньонімецька
kuostr «тс.» давньоісландська
гвоздь давньоруська
*g індоєвропейська
hasta «палиця, спис» латинська
gózdź нижньолужицька
Quaste нововерхньонімецька
gwozd «ліс у гірській місцевості» польська
gwóźdź польська
gvozdь праслов’янська
gudde «кущ, ліс» прусська
гвоздь російська
гвозд «ліс» сербохорватська
гвȍзд «залізо; камінь, що стирчить із землі» сербохорватська
quast(e) середньоверхньнімецька
hvozd словацька
gòzd «тс.» словенська
гвоздъ українська
hvozd «лісисті гори» чеська
gwozd «ліс у гірській місцевості» ?
hvozd «лісисті гори» ?
гвозд «ліс» ?
kost(e) ?
*vozd- ?
гвоздь ?

гедзь «овід, Oestrus bovis» (ент.)

непереконливе зіставлення (Ильинский ИОРЯС 9/2, 279–282) з псл. *gydь, *gyzdь, *gyža, *guzь, укр, гид, гижки, гузка, а також пов’язання (Потебня РФВЗ, 103) з псл. *gvozdь, укр. гвіздо́к;
деякі дослідники вважають псл. *gъzъ звуконаслідувальним (Boranić Рад Југосл. акад. 178, 27; Kořínek LF 58, 150);
псл. (пн.) [*gbzъ (*gyz-)I;
в українську мову запозичене з польської, на що вказує наявність звука ґ відповідно до псл. g;
безсумнівними відповідниками до псл. [*gъzъ (*gyz-)] є тільки лит. gūžeti «поспішати, бігти юрбою», (пор. п. [gzi] «швидко летить»), [guža] «купа комах», [gužuls] «рій мурашок, комах»;
пов’язувалось також (Machek ESJ Č 302; Recherches 16–17) з лит. kùšti «рушити», ч. ksenec «молоді плазуни; мальки»;
п. giez, бр. гіз, нл. gizkaś;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гедз
ґедз
ґе́дзатися «бігати від ґедзів»
ґе́дзел
ґе́дзель «тс.»
ґе́дзень «[тс. Mel; літній час, коли багато ґедзів»
ґе́дзкатися
ґедзь
ґез
ґе́цатися «тс.»
ґзи «пустощі, залицяння»
ґзи́ «тс.; жирувати; залицятися»
ґзик «овід»
ґзівка «Hippobosca equina» (ент.)
ке́дзень «червень»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гіз білоруська
gūžeti «поспішати, бігти юрбою» литовська
kùšti «рушити» литовська
gizkaś нижньолужицька
gzi «швидко летить» польська
giez польська
*gydь праслов’янська
*gvozdь праслов’янська
*gъzъ звуконаслідувальним праслов’янська
*gъzъ (*gyz-)] є тільки праслов’янська
гвіздо́к українська
ksenec «молоді плазуни; мальки» чеська
*gyzdь ?
*gyža ?
*guzь ?
гид ?
гижки ?
гузка ?
gzi «швидко летить» ?
guža «купа комах» ?
gužuls «рій мурашок, комах» ?

зві́здя «цвях»

гіперична форма від [гвіздо́к], утворена внаслідок відштовхування від п. gwóźdź за аналогією до співвідношення п. gwiazda – укр. звізда́;
можливість такої аналогії підтверджується народним порівнюванням зірок на небосхилі з убитими в небо цвяхами;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gwóźdź польська
gwiazda польська
звізда́ українська
гвіздо́к ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України