ГВОЗДЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
гвіздо́к
псл. gvozdь;
очевидно, тотожне з п. ст. gwozd «ліс у гірській місцевості», ч. ст. hvozd «лісисті гори», схв. ст. гвозд «ліс», слн. gòzd «тс.»;
у такому разі споріднене з двн. questa «китиця, пучок», свн. quast(e), kost(e), нвн. Quaste, дісл. kuostr «тс.», алб. gjethi «листя; гілка», прус. gudde «кущ, ліс»;
іє. *guos-;
зближення з гот. gazds «жало, вістря», лат. hasta «палиця, спис» (Bern. І 365), а також виведення з форми *vozd- (Трубачев ВСЯ 2, 34–36) сумнівне;
р. гвоздь, бр. гвозд, др. гвоздь, гвоздъ, п. gwóźdź, слц. [hvozd], вл. hózdź, нл. gózdź, болг. [гвозд], схв. [гвȍзд] «залізо; камінь, що стирчить із землі», стсл. гвоздь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гвізд
гві́здє
гвіздо́чник
гвіздь
гвіздя́р
гвіздя́рня
гвіздярчу́к
гвіст
гво́здики
«бабець-головач, Cottus gobio L.»
(іхт.)
гвозди́стий
гвозди́ти
гвозді́вка
«вид легкої борони»
гвозді́льня
«лапка для витягання забитих гвіздків»
гвоздь
гвузд
гвуст
звізд
звузд
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gjethi «листя; гілка» | албанська |
| гвозд | білоруська |
| гвозд | болгарська |
| hózdź | верхньолужицька |
| gazds «жало, вістря» | готська |
| questa «китиця, пучок» | давньоверхньонімецька |
| kuostr «тс.» | давньоісландська |
| гвоздь | давньоруська |
| *g | індоєвропейська |
| hasta «палиця, спис» | латинська |
| gózdź | нижньолужицька |
| Quaste | нововерхньонімецька |
| gwozd «ліс у гірській місцевості» | польська |
| gwóźdź | польська |
| gvozdь | праслов’янська |
| gudde «кущ, ліс» | прусська |
| гвоздь | російська |
| гвозд «ліс» | сербохорватська |
| гвȍзд «залізо; камінь, що стирчить із землі» | сербохорватська |
| quast(e) | середньоверхньнімецька |
| hvozd | словацька |
| gòzd «тс.» | словенська |
| гвоздъ | українська |
| hvozd «лісисті гори» | чеська |
| gwozd «ліс у гірській місцевості» | ? |
| hvozd «лісисті гори» | ? |
| гвозд «ліс» | ? |
| kost(e) | ? |
| *vozd- | ? |
| гвоздь | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України