ГВОЗДИКА — ЕТИМОЛОГІЯ

гвозди́ка «Dianthus L.; висушені пуп’янки гвоздичного дерева (прянощі), Caryophyllus aromaticus L.» (бот.)

запозичення з польської мови;
п. goździk (квітка), gwoździk (прянощі) (з XV ст.) є зменшувальною формою від gwóźdź «гвіздок», що становить кальку свн. negelkīn, neilkīn «гвоздика» (нвн. Nelke «тс.»), які є зменшувальними формами від нім. Nagel «гвіздок»;
німецька назва, в свою чергу, мабуть, виникла як калька якоїсь романської,– пор. фр. clou de girofle «гвоздика (прянощі)» (букв. «гвіздок (пряної) гвоздики»), ісп. clavel «гвоздика» – clavo «гвіздок» тощо);
назва пояснюється подібністю засушених пуп’янків тропічної рослини (прянощів) до гвіздків;
Dianthus і Tagetes дістали ту саму назву вторинно, через схожість запаху;
думка про не залежний від польської мови розвиток назви в російській мові (Шанский ЭСРЯ І 4, 41– 42) викликає сумнів;
р. гвозди́ка, бр. гваздзі́к (квітка), гваздзі́ка (прянощі), ч. hvozdík (прянощі), вл. hozdźik «тс.», нл. gozdźik;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гвозди́к «чорнобривець, Tagetes L.; [гвоздика, Caryophyllus; Caryophyllus aromaticus]»
гво́здик «Dianthus»
гвоздики (XVI ст.)
зво́здик «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гваздзі́к (квітка) білоруська
hozdźik «тс.» верхньолужицька
clavel «гвоздика» іспанська
gozdźik нижньолужицька
Nagel «гвіздок» німецька
goździk (квітка) польська
negelkīn середньоверхньнімецька
гваздзі́ка (прянощі) українська
clou de girofle «гвоздика (прянощі)» (букв. «гвіздок (пряної) французька
hvozdík (прянощі) чеська
gwóźdź «гвіздок» ?
neilkīn «гвоздика» (нвн. Nelke «тс.») ?
clou de girofle «гвоздика (прянощі)» (букв. «гвіздок (пряної) ?
clavo «гвіздок» ?
гвозди́ка ?

виздо́за «гвоздика, купчак, Tagetes erecta L.» (бот.)

не зовсім ясне;
можливо, результат спрощення форми *гвиздоза, аналогічної до п. gwiazdosz (бот.) «наворотень, Alchemilla; айстра, Aster», похідного від gwiazda «зірка» (пор. іншу назву гвоздик – зірки́);
частково нагадує також звуковий склад назви гвоздика;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gwiazdosz «наворотень, Alchemilla; айстра, Aster» (бот.) польська
гвиздоза ?
gwiazda «зірка» (пор. іншу назву гвоздик -- зірки́) ?
гвоздика ?

гвоздя́нка «гравілат міський, підлісник, Geum urbanum L.» (бот.)

похідне утворення від гвозди́ка (прянощі);
назва мотивується схожістю запаху кореневища гравілату міського із запахом гвоздики;
р. [гвозди́чник], бр. [гвазді́чнік] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гвазді́чнік «тс.» білоруська
гвозди́чник російська
гвозди́ка (прянощі) ?

ґудзички «гвоздики садові, Dianthus caryophyllus L.» (бот.)

очевидно, результат зближення форми гвозди́ка (гвозди́чки) з ґу́дзики за фонетичною подібністю назв;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гвозди́ка (гвозди́чки) ?

ґвич «бабець-головач, Cottus gobio L.» (іхт.)

неясне;
можливо, пов’язане з [гвіздь] «гвіздок», видозміненим під впливом [ґлюч] «тс.»;
пор. [гво́здики] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гвіздь «гвіздок» ?
ґлюч «тс.» ?
гво́здики «тс.» ?

гвіздо́к

псл. gvozdь;
очевидно, тотожне з п. ст. gwozd «ліс у гірській місцевості», ч. ст. hvozd «лісисті гори», схв. ст. гвозд «ліс», слн. gòzd «тс.»;
у такому разі споріднене з двн. questa «китиця, пучок», свн. quast(e), kost(e), нвн. Quaste, дісл. kuostr «тс.», алб. gjethi «листя; гілка», прус. gudde «кущ, ліс»;
іє. *guos-;
зближення з гот. gazds «жало, вістря», лат. hasta «палиця, спис» (Bern. І 365), а також виведення з форми *vozd- (Трубачев ВСЯ 2, 34–36) сумнівне;
р. гвоздь, бр. гвозд, др. гвоздь, гвоздъ, п. gwóźdź, слц. [hvozd], вл. hózdź, нл. gózdź, болг. [гвозд], схв. [гвȍзд] «залізо; камінь, що стирчить із землі», стсл. гвоздь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гвізд
гві́здє
гвіздо́чник
гвіздь
гвіздя́р
гвіздя́рня
гвіздярчу́к
гвіст
гво́здики «бабець-головач, Cottus gobio L.» (іхт.)
гвозди́стий
гвозди́ти
гвозді́вка «вид легкої борони»
гвозді́льня «лапка для витягання забитих гвіздків»
гвоздь
гвузд
гвуст
звізд
звузд
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gjethi «листя; гілка» албанська
гвозд білоруська
гвозд болгарська
hózdź верхньолужицька
gazds «жало, вістря» готська
questa «китиця, пучок» давньоверхньонімецька
kuostr «тс.» давньоісландська
гвоздь давньоруська
*g індоєвропейська
hasta «палиця, спис» латинська
gózdź нижньолужицька
Quaste нововерхньонімецька
gwozd «ліс у гірській місцевості» польська
gwóźdź польська
gvozdь праслов’янська
gudde «кущ, ліс» прусська
гвоздь російська
гвозд «ліс» сербохорватська
гвȍзд «залізо; камінь, що стирчить із землі» сербохорватська
quast(e) середньоверхньнімецька
hvozd словацька
gòzd «тс.» словенська
гвоздъ українська
hvozd «лісисті гори» чеська
gwozd «ліс у гірській місцевості» ?
hvozd «лісисті гори» ?
гвозд «ліс» ?
kost(e) ?
*vozd- ?
гвоздь ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України