ГВОЗДИКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гвозди́ка «Dianthus L.; висушені пуп’янки гвоздичного дерева (прянощі), Caryophyllus aromaticus L.» (бот.)
запозичення з польської мови;
п. goździk (квітка), gwoździk (прянощі) (з XV ст.) є зменшувальною формою від gwóźdź «гвіздок», що становить кальку свн. negelkīn, neilkīn «гвоздика» (нвн. Nelke «тс.»), які є зменшувальними формами від нім. Nagel «гвіздок»;
німецька назва, в свою чергу, мабуть, виникла як калька якоїсь романської,– пор. фр. clou de girofle «гвоздика (прянощі)» (букв. «гвіздок (пряної) гвоздики»), ісп. clavel «гвоздика» – clavo «гвіздок» тощо);
назва пояснюється подібністю засушених пуп’янків тропічної рослини (прянощів) до гвіздків;
Dianthus і Tagetes дістали ту саму назву вторинно, через схожість запаху;
думка про не залежний від польської мови розвиток назви в російській мові (Шанский ЭСРЯ І 4, 41– 42) викликає сумнів;
р. гвозди́ка, бр. гваздзі́к (квітка), гваздзі́ка (прянощі), ч. hvozdík (прянощі), вл. hozdźik «тс.», нл. gozdźik;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гвозди́к
«чорнобривець, Tagetes L.; [гвоздика, Caryophyllus; Caryophyllus aromaticus]»
гво́здик
«Dianthus»
гвоздики
(XVI ст.)
зво́здик
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гваздзі́к (квітка) | білоруська |
hozdźik «тс.» | верхньолужицька |
clavel «гвоздика» | іспанська |
gozdźik | нижньолужицька |
Nagel «гвіздок» | німецька |
goździk (квітка) | польська |
negelkīn | середньоверхньнімецька |
гваздзі́ка (прянощі) | українська |
clou de girofle «гвоздика (прянощі)» (букв. «гвіздок (пряної) | французька |
hvozdík (прянощі) | чеська |
gwóźdź «гвіздок» | ? |
neilkīn «гвоздика» (нвн. Nelke «тс.») | ? |
clou de girofle «гвоздика (прянощі)» (букв. «гвіздок (пряної) | ? |
clavo «гвіздок» | ? |
гвозди́ка | ? |
виздо́за «гвоздика, купчак, Tagetes erecta L.» (бот.)
не зовсім ясне;
можливо, результат спрощення форми *гвиздоза, аналогічної до п. gwiazdosz (бот.) «наворотень, Alchemilla; айстра, Aster», похідного від gwiazda «зірка» (пор. іншу назву гвоздик – зірки́);
частково нагадує також звуковий склад назви гвоздика;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gwiazdosz «наворотень, Alchemilla; айстра, Aster» (бот.) | польська |
гвиздоза | ? |
gwiazda «зірка» (пор. іншу назву гвоздик -- зірки́) | ? |
гвоздика | ? |
гвоздя́нка «гравілат міський, підлісник, Geum urbanum L.» (бот.)
похідне утворення від гвозди́ка (прянощі);
назва мотивується схожістю запаху кореневища гравілату міського із запахом гвоздики;
р. [гвозди́чник], бр. [гвазді́чнік] «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гвазді́чнік «тс.» | білоруська |
гвозди́чник | російська |
гвозди́ка (прянощі) | ? |
ґудзички «гвоздики садові, Dianthus caryophyllus L.» (бот.)
очевидно, результат зближення форми гвозди́ка (гвозди́чки) з ґу́дзики за фонетичною подібністю назв;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гвозди́ка (гвозди́чки) | ? |
ґвич «бабець-головач, Cottus gobio L.» (іхт.)
неясне;
можливо, пов’язане з [гвіздь] «гвіздок», видозміненим під впливом [ґлюч] «тс.»;
пор. [гво́здики] «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гвіздь «гвіздок» | ? |
ґлюч «тс.» | ? |
гво́здики «тс.» | ? |
гвіздо́к
псл. gvozdь;
очевидно, тотожне з п. ст. gwozd «ліс у гірській місцевості», ч. ст. hvozd «лісисті гори», схв. ст. гвозд «ліс», слн. gòzd «тс.»;
у такому разі споріднене з двн. questa «китиця, пучок», свн. quast(e), kost(e), нвн. Quaste, дісл. kuostr «тс.», алб. gjethi «листя; гілка», прус. gudde «кущ, ліс»;
іє. *guos-;
зближення з гот. gazds «жало, вістря», лат. hasta «палиця, спис» (Bern. І 365), а також виведення з форми *vozd- (Трубачев ВСЯ 2, 34–36) сумнівне;
р. гвоздь, бр. гвозд, др. гвоздь, гвоздъ, п. gwóźdź, слц. [hvozd], вл. hózdź, нл. gózdź, болг. [гвозд], схв. [гвȍзд] «залізо; камінь, що стирчить із землі», стсл. гвоздь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гвізд
гві́здє
гвіздо́чник
гвіздь
гвіздя́р
гвіздя́рня
гвіздярчу́к
гвіст
гво́здики
«бабець-головач, Cottus gobio L.»
(іхт.)
гвозди́стий
гвозди́ти
гвозді́вка
«вид легкої борони»
гвозді́льня
«лапка для витягання забитих гвіздків»
гвоздь
гвузд
гвуст
звізд
звузд
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gjethi «листя; гілка» | албанська |
гвозд | білоруська |
гвозд | болгарська |
hózdź | верхньолужицька |
gazds «жало, вістря» | готська |
questa «китиця, пучок» | давньоверхньонімецька |
kuostr «тс.» | давньоісландська |
гвоздь | давньоруська |
*g | індоєвропейська |
hasta «палиця, спис» | латинська |
gózdź | нижньолужицька |
Quaste | нововерхньонімецька |
gwozd «ліс у гірській місцевості» | польська |
gwóźdź | польська |
gvozdь | праслов’янська |
gudde «кущ, ліс» | прусська |
гвоздь | російська |
гвозд «ліс» | сербохорватська |
гвȍзд «залізо; камінь, що стирчить із землі» | сербохорватська |
quast(e) | середньоверхньнімецька |
hvozd | словацька |
gòzd «тс.» | словенська |
гвоздъ | українська |
hvozd «лісисті гори» | чеська |
gwozd «ліс у гірській місцевості» | ? |
hvozd «лісисті гори» | ? |
гвозд «ліс» | ? |
kost(e) | ? |
*vozd- | ? |
гвоздь | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України