ГАЧУРА — ЕТИМОЛОГІЯ

՛ не зовсім ясне;

очевидно, запозичене з словацької мови;

слц. hača с. р. утворене від hača жін. р. (hačka), що могли виникнути з п. [*haćka] i похідного від нього [*haća] жін. р. (останнє як czapa від chapka, buła від bułka);

п. [*haćka], очевидно, походило від укр. [гатьта] (вигуку для завертання коней праворуч) і могло бути витіснене формою haczka, що скидається на словацьке запозичення;

щодо розвитку значення пор. укр. гетька «поганий кінь» від [гетта] (вигуку для завертання коней праворуч);

менш імовірне – через брак відповідників в угорській і румунській мовах як доконечних посередницях– припущення (Machek ESJČS 119);

Sadn;

п. [baciar] «молодий кінь, лоша», [hatiar, hatjar] «жеребець», [haczka] «лоша», слц. [hača, -aťa] с. р. «лоша», [hačko] «лоша, жеребець», [hačúr] «лоша», [hača, -і] ж. р. «молода кобила», [hačka] «молода невеликого розуму жінка», [hačurek] «жеребець»;