ГАЧУР — ЕТИМОЛОГІЯ
га́ча́ «лоша»
՛ не зовсім ясне;
очевидно, запозичене з словацької мови;
слц. hača с. р. утворене від hača жін. р. (hačka), що могли виникнути з п. [*haćka] i похідного від нього [*haća] жін. р. (останнє як czapa від chapka, buła від bułka);
п. [*haćka], очевидно, походило від укр. [гатьта] (вигуку для завертання коней праворуч) і могло бути витіснене формою haczka, що скидається на словацьке запозичення;
щодо розвитку значення пор. укр. гетька «поганий кінь» від [гетта] (вигуку для завертання коней праворуч);
менш імовірне – через брак відповідників в угорській і румунській мовах як доконечних посередницях– припущення (Machek ESJČS 119);
Sadn;
п. [baciar] «молодий кінь, лоша», [hatiar, hatjar] «жеребець», [haczka] «лоша», слц. [hača, -aťa] с. р. «лоша», [hačko] «лоша, жеребець», [hačúr] «лоша», [hača, -і] ж. р. «молода кобила», [hačka] «молода невеликого розуму жінка», [hačurek] «жеребець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́чу́р
«жеребець»
гачу́ра
«трирічна кобила, що не мала лошат»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*haćka | польська |
*haćka | польська |
baciar «молодий кінь, лоша» | польська |
hača | словацька |
hača «лоша» | словацька |
-aťa «лоша» | словацька |
гатьта (вигуку для завертання коней праворуч) | українська |
гетька «поганий кінь» | українська |
hatiar «жеребець» | українська |
hatjar «жеребець» | українська |
haczka «лоша» | українська |
hačko «лоша, жеребець» | українська |
hačúr «лоша» | українська |
hača «молода кобила» | українська |
-і «молода кобила» | українська |
hačka «молода невеликого розуму жінка» | українська |
hačurek «жеребець» | українська |
утворене | ? |
утворене | ? |
гетька «поганий кінь» | ? |
гетта (вигуку для завертання коней праворуч) | ? |
Sadn | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України