ГАФТ — ЕТИМОЛОГІЯ
гаптува́ти «вишивати (золотом або сріблом)»
через польське посередництво запозичене з середньоверхньонімецької мови;
свн. heften «зв’язувати, заковувати,укріплювати, прикріплювати» (нвн. heften «прикріплювати, зшивати»), пов’язане з двн. haft «закований, ув’язнений», спорідненим з лат. captus «захоплений, взятий» (від саріо «брати»);
бр. гафтаваць «гаптувати», п. haftować «тс.», ч. розм. heftovati «метати, шити на живу нитку»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гапт
«вишивка золотом або сріблом»
гаптар
(заст.)
гаптар
(заст.)
гаптарка
(заст.)
гаптаръ
(1700)
гаптованый
(1722)
гафар
гафка
гафт
«тс.»
гафтар
гафтарка
гафтовати
(1596)
гафтувати
гоптар
гоптарювати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гафтаваць «гаптувати» | білоруська |
| haft «закований, ув’язнений» | давньоверхньонімецька |
| captus «захоплений, взятий» (від саріо «брати») | латинська |
| haftować «тс.» | польська |
| heften «зв’язувати, заковувати,укріплювати, прикріплювати» (нвн. heften «прикріплювати, зшивати») | середньоверхньнімецька |
| heftovati «метати, шити на живу нитку» | чеська |
| heftovati «метати, шити на живу нитку» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України