ГАТКУ — ЕТИМОЛОГІЯ
гать
псл. gatь, первісно, мабуть, «перехід через мокрі місця, зроблений з гілля, хворосту і под.»;
походить від одного з варіантів індоєвропейського кореня *guā-, наявного в дінд. gātúḥ «хід, дорога», гр. βάσις «крок», лит. góti «іти», лтс. gãju «(я) йшов», лат. venio «приходжу», гр. βαίνω (‹*βανιω) «іду, приходжу», гот. qiman «приходити», нвн. kommen, англ. come;
спроби зіставлення з псл. *gajiti «огороджувати» (Miki. EW 60; Bern. І 296) і з р. га́чи «штани» (Brückner 131; KZ 45, 49), а також з дінд. ghaṭanam «зв’язок, сполучення» (Matzenauer LF 7, 177) викликають сумнів;
р. гать, бр. гаць, др. гать «гать, гребля», п. gać, ч. hať «гать; (ст.) густий чагарник», слц. hať «гать», вл. hat «став», нл. gat «тс.», схв. гȃт «гать, гребля», слн. gát «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гат
га́та
гати́ти
«робити загату; скидати в одне місце велику кількість; бити»
гаті́нка
«гатіння»
га́тка
зага́та
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| come | англійська |
| гаць | білоруська |
| hat «став» | верхньолужицька |
| qiman «приходити» | готська |
| βάσις «крок» | грецька |
| βαίνω «іду, приходжу» (‹*βανιω) | грецька |
| gātúḥ «хід, дорога» | давньоіндійська |
| ghaṭanam «зв’язок, сполучення» | давньоіндійська |
| гать «гать, гребля» | давньоруська |
| venio «приходжу» | латинська |
| gãju «(я) йшов» | латиська |
| góti «іти» | литовська |
| gat «тс.» | нижньолужицька |
| kommen | нововерхньонімецька |
| gać | польська |
| gatь | праслов’янська |
| *gajiti «огороджувати» | праслов’янська |
| га́чи «штани» | російська |
| гать | російська |
| гȃт «гать, гребля» | сербохорватська |
| hať «гать» | словацька |
| gát «тс.» | словенська |
| hať «гать; (ст.) густий чагарник» | чеська |
| *g | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України