ГАТКУ — ЕТИМОЛОГІЯ

гать

псл. gatь, первісно, мабуть, «перехід через мокрі місця, зроблений з гілля, хворосту і под.»;
походить від одного з варіантів індоєвропейського кореня *guā-, наявного в дінд. gātúḥ «хід, дорога», гр. βάσις «крок», лит. góti «іти», лтс. gãju «(я) йшов», лат. venio «приходжу», гр. βαίνω (‹*βανιω) «іду, приходжу», гот. qiman «приходити», нвн. kommen, англ. come;
спроби зіставлення з псл. *gajiti «огороджувати» (Miki. EW 60; Bern. І 296) і з р. га́чи «штани» (Brückner 131; KZ 45, 49), а також з дінд. ghaṭanam «зв’язок, сполучення» (Matzenauer LF 7, 177) викликають сумнів;
р. гать, бр. гаць, др. гать «гать, гребля», п. gać, ч. hať «гать; (ст.) густий чагарник», слц. hať «гать», вл. hat «став», нл. gat «тс.», схв. гȃт «гать, гребля», слн. gát «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гат
га́та
гати́ти «робити загату; скидати в одне місце велику кількість; бити»
гаті́нка «гатіння»
га́тка
зага́та
Етимологічні відповідники

Слово Мова
come англійська
гаць білоруська
hat «став» верхньолужицька
qiman «приходити» готська
βάσις «крок» грецька
βαίνω «іду, приходжу» (‹*βανιω) грецька
gātúḥ «хід, дорога» давньоіндійська
ghaṭanam «зв’язок, сполучення» давньоіндійська
гать «гать, гребля» давньоруська
venio «приходжу» латинська
gãju «(я) йшов» латиська
góti «іти» литовська
gat «тс.» нижньолужицька
kommen нововерхньонімецька
gać польська
gatь праслов’янська
*gajiti «огороджувати» праслов’янська
га́чи «штани» російська
гать російська
гȃт «гать, гребля» сербохорватська
hať «гать» словацька
gát «тс.» словенська
hať «гать; (ст.) густий чагарник» чеська
*g ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України