ГАСОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

гас «горюча рідина»

результат скорочення англ. gas-oil «гас» (букв, «світильногазова нафта»), утвореного з gas «гас, світильний газ» і oil «олія; нафта», яке має те саме походження, що й укр. олі́я;
бр. га́за «гас», п. [gaz] «нафта», [gas, gaza] «тс.», болг. газ «гас», м. гас, схв. [гȃс] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

газ
газ «гасова лампа»
ґаз
га́за
ґа́за «тс.»
газни́ця «гасова лампа»
га́сівка «тс.; гасова плита, гасова пічка»
га́сни́к «гасова лампа; [каганець Mo; банка на гас]»
га́сни́ця «тс.; банка на гас»
гасо́к «каганець»
гасу́ля «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gas-oil «гас» (букв, «світильногазова нафта») англійська
га́за «гас» білоруська
газ «гас» болгарська
гас македонська
gaz «нафта» польська
гȃс «тс.» сербохорватська
олі́я українська
gas «тс.» українська
gaza «тс.» українська
gas «гас, світильний газ» ?
oil «олія; нафта» ?

гас «постріл»

очевидно, пов’язане з р. [гас] «борець, відважний буян, боєць, силач, гуляка», [гаси́ла] «тс.», [га́сия] «тік», бр. [гас] «страх», п. ст. gas «удар; страх, тривога» і далі, можливо, з жах, р. у́жас;
російські і польський відповідники зіставлялись також з дінд. ghásati «пожирає» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 235) і, менш переконливо, як запозичення, з уг. gaz «підлий, негідник» (Фасмер І 396; Brückner 136);
Фонетичні та словотвірні варіанти

га́ска «молоток для розбивання вивареної солі»
гасну́ти «запалитися, спалахнути»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гас «страх» білоруська
ghásati «пожирає» давньоіндійська
gas «удар; страх, тривога» польська
гас «борець, відважний буян, боєць, силач, гуляка» російська
у́жас російська
gaz «підлий, негідник» угорська
гаси́ла «тс.» ?
га́сия «тік» ?
gas «удар; страх, тривога» ?
жах ?

гаса́ти «бігати, стрибати, метатися, завзято танцювати»

не виключена можливість зв’язку з [гас] «постріл», [гасну́ти] «запалитися» і, далі, з жах;
невірогідне пов’язання з псл. *gъnati, укр. гна́ти (Joki AfSlPh 28, 3);
зіставляється ще з нім. hasieren, яке зводиться до романського джерела, пов’язаного з фр. harceler «мучити, дражнити, турбувати» (Holub–Kop. 120);
виводиться також від вигуку hop (з давнім випадінням p перед s) або зіставляється з вед. hāsatē «біжить наввипередки» (Machek ESJČ 162, 176);
вважається запозиченням з польської мови, в якій виводиться від вигуку [hasa], утвореного з вигуків ha і sa (Фасмер І 396; Sławski І 409–410; Brückner 169);
остаточно не з’ясоване;
р. [гаса́ть] «скакати, гарцювати», п. hasać «скакати, бігати, гарцювати», ч. hasot «галасливий танець», ст. basati «гратися, пустувати», [rozhajsať (hospodu)] «розхитати танцями (хату)», [hosatі] «бігти навскач», слц. hasať «танцювати, підстрибувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гайса́ти «тс.»
гасае «в гречку скаче» (XVIII ст.)
гасуха «непосидюща жінка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hasieren німецька
hasać «скакати, бігати, гарцювати» польська
*gъnati праслов’янська
гаса́ть «скакати, гарцювати» російська
hasať «танцювати, підстрибувати» словацька
гна́ти українська
rozhajsať «розхитати танцями (хату)» (hospodu)] українська
hosatі «бігти навскач» українська
harceler «мучити, дражнити, турбувати» французька
hasot «галасливий танець» чеська
гас «постріл» ?
гасну́ти «запалитися» ?
жах ?
hāsatē «біжить наввипередки» ?
hasa ?
basati «гратися, пустувати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України