ГАСОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
гас «горюча рідина»
результат скорочення англ. gas-oil «гас» (букв, «світильногазова нафта»), утвореного з gas «гас, світильний газ» і oil «олія; нафта», яке має те саме походження, що й укр. олі́я;
бр. га́за «гас», п. [gaz] «нафта», [gas, gaza] «тс.», болг. газ «гас», м. гас, схв. [гȃс] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
газ
газ
«гасова лампа»
ґаз
га́за
ґа́за
«тс.»
газни́ця
«гасова лампа»
га́сівка
«тс.; гасова плита, гасова пічка»
га́сни́к
«гасова лампа; [каганець Mo; банка на гас]»
га́сни́ця
«тс.; банка на гас»
гасо́к
«каганець»
гасу́ля
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gas-oil «гас» (букв, «світильногазова нафта») | англійська |
га́за «гас» | білоруська |
газ «гас» | болгарська |
гас | македонська |
gaz «нафта» | польська |
гȃс «тс.» | сербохорватська |
олі́я | українська |
gas «тс.» | українська |
gaza «тс.» | українська |
gas «гас, світильний газ» | ? |
oil «олія; нафта» | ? |
гас «постріл»
очевидно, пов’язане з р. [гас] «борець, відважний буян, боєць, силач, гуляка», [гаси́ла] «тс.», [га́сия] «тік», бр. [гас] «страх», п. ст. gas «удар; страх, тривога» і далі, можливо, з жах, р. у́жас;
російські і польський відповідники зіставлялись також з дінд. ghásati «пожирає» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 235) і, менш переконливо, як запозичення, з уг. gaz «підлий, негідник» (Фасмер І 396; Brückner 136);
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́ска
«молоток для розбивання вивареної солі»
гасну́ти
«запалитися, спалахнути»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гас «страх» | білоруська |
ghásati «пожирає» | давньоіндійська |
gas «удар; страх, тривога» | польська |
гас «борець, відважний буян, боєць, силач, гуляка» | російська |
у́жас | російська |
gaz «підлий, негідник» | угорська |
гаси́ла «тс.» | ? |
га́сия «тік» | ? |
gas «удар; страх, тривога» | ? |
жах | ? |
гаса́ти «бігати, стрибати, метатися, завзято танцювати»
не виключена можливість зв’язку з [гас] «постріл», [гасну́ти] «запалитися» і, далі, з жах;
невірогідне пов’язання з псл. *gъnati, укр. гна́ти (Joki AfSlPh 28, 3);
зіставляється ще з нім. hasieren, яке зводиться до романського джерела, пов’язаного з фр. harceler «мучити, дражнити, турбувати» (Holub–Kop. 120);
виводиться також від вигуку hop (з давнім випадінням p перед s) або зіставляється з вед. hāsatē «біжить наввипередки» (Machek ESJČ 162, 176);
вважається запозиченням з польської мови, в якій виводиться від вигуку [hasa], утвореного з вигуків ha і sa (Фасмер І 396; Sławski І 409–410; Brückner 169);
остаточно не з’ясоване;
р. [гаса́ть] «скакати, гарцювати», п. hasać «скакати, бігати, гарцювати», ч. hasot «галасливий танець», ст. basati «гратися, пустувати», [rozhajsať (hospodu)] «розхитати танцями (хату)», [hosatі] «бігти навскач», слц. hasať «танцювати, підстрибувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гайса́ти
«тс.»
гасае
«в гречку скаче»
(XVIII ст.)
гасуха
«непосидюща жінка»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
hasieren | німецька |
hasać «скакати, бігати, гарцювати» | польська |
*gъnati | праслов’янська |
гаса́ть «скакати, гарцювати» | російська |
hasať «танцювати, підстрибувати» | словацька |
гна́ти | українська |
rozhajsať «розхитати танцями (хату)» (hospodu)] | українська |
hosatі «бігти навскач» | українська |
harceler «мучити, дражнити, турбувати» | французька |
hasot «галасливий танець» | чеська |
гас «постріл» | ? |
гасну́ти «запалитися» | ? |
жах | ? |
hāsatē «біжить наввипередки» | ? |
hasa | ? |
basati «гратися, пустувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України