ГАСЛОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
га́сло
в усіх слов’янських мовах запозичення з польської;
n. hasło «умовне слово, пароль, девіз; засада; реєстрове слово в словнику» походить від псл. *gad-slo чи *gad-tlo, пов’язаного з gadati «гадати»;
початкове g- змінилось у h-, очевидно, під чеським впливом (пор. слц. ex. vygazlovac як можливе відбиття старої польської форми; пор. також споріднене п. godło «умовний розпізнавальний знак» з іншим ступенем вокалізму);
не пов’язані з hasło форми, що походять від псл. *gъs-slo,– ч.heslo «гасло; (мор.) [крик]», ст. hesnouti «буркнути, промовити», слц. heslo «гасло», ст. hoslo, вл. hesło, hesć «буркнути», hesnyć «тс.», схв. гèсло, слн. gêslo;
неприйнятні виведення haslo від *gъd-slo (Kořínek LF 58, 149–150; ZfSlPh 15, 417), пояснення п. hasło як запозичення з чеської мови – від ч. haslo (Machek ESJČ 166) або пов’язання його з gasiti (Karłowicz SWO 207) чи з вигуком hasa (там же; Bern. I 378);
р. ст. га́сло «пароль», ч. заст. рідк. haslo, слц. сх. [vygazlovac] «висловити, вимовити» (?), вл. hasło;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гасло
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
hesło | верхньолужицька |
hasło | верхньолужицька |
hasło | польська |
*gad-slo | праслов’янська |
*gъs-slo | праслов’янська |
га́сло «пароль» | російська |
гèсло | сербохорватська |
heslo «гасло» | словацька |
vygazlovac «висловити, вимовити» (?) | словацька |
gêslo | словенська |
haslo | чеська |
haslo | чеська |
hasło «умовне слово, пароль, девіз; засада; реєстрове слово в словнику» | ? |
gadati «гадати» | ? |
g- | ? |
ч.heslo «гасло; (мор.) [крик]» | ? |
hesnouti «буркнути, промовити» | ? |
hoslo | ? |
hesć «буркнути» | ? |
hesnyć «тс.» | ? |
*gъd-slo | ? |
га́сло «пароль» | ? |
haslo | ? |
haslo | ? |
vygazlovac «висловити, вимовити» (?) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України