ГАСИЛ — ЕТИМОЛОГІЯ

гас «постріл»

очевидно, пов’язане з р. [гас] «борець, відважний буян, боєць, силач, гуляка», [гаси́ла] «тс.», [га́сия] «тік», бр. [гас] «страх», п. ст. gas «удар; страх, тривога» і далі, можливо, з жах, р. у́жас;
російські і польський відповідники зіставлялись також з дінд. ghásati «пожирає» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 235) і, менш переконливо, як запозичення, з уг. gaz «підлий, негідник» (Фасмер І 396; Brückner 136);
Фонетичні та словотвірні варіанти

га́ска «молоток для розбивання вивареної солі»
гасну́ти «запалитися, спалахнути»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гас «страх» білоруська
ghásati «пожирає» давньоіндійська
gas «удар; страх, тривога» польська
гас «борець, відважний буян, боєць, силач, гуляка» російська
у́жас російська
gaz «підлий, негідник» угорська
гаси́ла «тс.» ?
га́сия «тік» ?
gas «удар; страх, тривога» ?
жах ?

гаси́ти

псл. gasiti, *gaŠǫ‹*gasjǫ, первісний каузатив з вокалізмом ō (›a) до іє. *(s)gues- «гаснути»;
споріднене з лит. gesýti, gesìnti «гасити», лтс. dzēst «тс.», гр. атт. σβέννῡμι, гр. гом. σβέσ-σαι «тс.», ἄ-σβεστος «непогасний», гр. іон. σβѽσαι «гасити», тох. käs- «гаснути», можливо, також дінд. jásate, jásyati «є вичерпаний» і хет. kišt- «гаснути»;
р. гаси́ть, бр. гасі́ць, др. угасити, п. gasić, ч. hasiti, слц. hasiť, вл. hasyć, нл. gasyś, болг. гася́, м. гаси, схв. га́сити, слн. gasíti, стсл. гасити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гаси́
гаси́ло «щипці для гасіння церковних свічок» (заст.)
гаси́льний
гаси́льник «пристосування для гасіння вогню; і пожежний гак ж]» (заст.)
га́снути
зга́слий
негаси́мий
нега́снучий
незага́сний
уга́слий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
σβέννῡμι аттічний
гасі́ць білоруська
гася́ болгарська
hasyć верхньолужицька
σβέννῡμι грецька
σβέσ-σαι «тс.» грецька
σβѽσαι «гасити» грецька
jásate давньоіндійська
угасити давньоруська
*(s)g «гаснути» індоєвропейська
σβѽσαι «гасити» іонійський
dzēst «тс.» латиська
gesýti литовська
гаси македонська
gasyś нижньолужицька
gasić польська
gasiti праслов’янська
гаси́ть російська
га́сити сербохорватська
hasiť словацька
gasíti словенська
kišt- «гаснути» хетська
hasiti чеська
*gaŠǫ‹*gasjǫ ?
gesìnti «гасити» ?
σβέσ-σαι «тс.» ?
ἄ-σβεστος «непогасний» ?
käs- «гаснути» ?
jásyati «є вичерпаний» ?
гасити ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України