ГАРЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
га́рець «флокс, Phlox» (бот.)
очевидно, пов’язане з горі́ти;
назва зумовлена яскраво-червоним забарвленням квітів більшості різновидів флоксів;
пор. інші назви Флокса: [огник, світлик];
Фонетичні та словотвірні варіанти
гарнец
«тс.»
горець
«флокс Друмонда»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| горі́ти | ? |
| інші | ? |
га́рнець «стара міра сипких тіл і рідин; посуд на цю міру»
запозичення з польської мови;
п. garniec «тс.; великий горщик» споріднене з укр. горня́, го́рщик;
р. бр. га́рнец;
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́рець
«тс.»
гарнецъ
(XVII ст.)
га́рнець
(род. в. ґа́рця)] Me
га́рчик
«дерев ’яний посуд для солі, сільниця»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| га́рнец | білоруська |
| garniec «тс.; великий горщик» | польська |
| га́рнец | російська |
| горня́ | українська |
| го́рщик | ? |
герць «окрема сутичка перед боєм, поєдинок, двобій»
запозичення з старопольської мови;
п. ст. рідк. herc «окрема сутичка перед боєм» тотожне з harc «тс.», пов’язаним з harcować «гарцювати; (ст.) битися на поєдинку перед військом»;
укр. герц(ь) зам. гарц, можливо, є результатом зближення із словом гра́ти (пор. вираз конем грати);
менш переконливі інші тлумачення: виведення від уг. harc «боротьба, бій», пов’язаного з harcol «боротися, воювати, битися» (Brückner 168–169; Machek ESJČ 161), від псл. *jьgrьcь (укр. грець), сумнівне з фонетичного й словотворчо-семантичного погляду (Sławski І 403–404), від ч. ст. harc «окрема сутичка перед боєм», що помилково розглядається як похідне від harcieř «добрий вершник» і, далі, від іт. arciere «лучник» (Kleczkowski Studia staropolskie 1928, 227–230), від свн. harz (виг.) «сюди» (Bern. I 377);
Фонетичні та словотвірні варіанти
гарцъ
«двобій (XVI ст.); окрема сутичка перед боєм (XVII ст.)»
герецъ
«тс.»
(XVII ст.)
ге́рець
«тс.»
герц
«тс.; відвага»
герц
«окрема сутичка перед боєм; двобій»
герцовни́к
«учасник герцю Ж; завзятець Я»
герцува́ти
«вести герць»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| arciere «лучник» | італійська |
| herc «окрема сутичка перед боєм» | польська |
| *jьgrьcь (укр. грець) | праслов’янська |
| harz «сюди» (виг.)(Bern. I 377) | середньоверхньнімецька |
| harc «боротьба, бій» | угорська |
| герц(ь) | українська |
| harc «окрема сутичка перед боєм» | чеська |
| herc «окрема сутичка перед боєм» | ? |
| herc «окрема сутичка перед боєм» | ? |
| harc «тс.» | ? |
| harcować «гарцювати; (ст.) битися на поєдинку перед військом» | ? |
| гарц | ? |
| гра́ти (пор. вираз конем грати) | ? |
| harcol «боротися, воювати, битися» | ? |
| harc «окрема сутичка перед боєм» | ? |
| harcieř «добрий вершник» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України