ГАРТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
гартува́ти «приставати до берега, причалювати»
очевидно, походить від нім. [härten] «підходити впритул, причалювати», пов’язаного з hart «щільно, впритул», яке вважається результатом семантичної видозміни слова hart «твердо, сильно»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| härten «підходити впритул, причалювати» | німецька |
| hart «щільно, впритул» | ? |
| hart «твердо, сильно» | ? |
гарт
запозичено з німецької мови, можливо, через польську;
нім. hart «міцний, твердий» споріднене з гот. hardus «тс.», очевидно, також гр. κρατύς «сильний, потужний», κράτος, κάρτος «твердість, сила, міць», лат. cancer «рак», дінд. krátuḥ «сила»;
р. гарт «металевий сплав для друкарських літер», [гартова́ть] «гартувати» (сталь), бр. гарт «гарт», гартава́ць «гартувати», п. hart «гарт; твердість», hartować, слц. hartovať, болг. харт «металевий сплав для друкарських літер»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гарти́вка
«випалена цегла»
гартівни́й
гартівник
гартівни́чий
гарті́вня
гартовано
(1622)
гартовати
(XVIII ст.)
га́ртовий
гартовня́
«піч для випалювання цегли»
гартува́льний
гартува́льник
гартува́льня
гартува́ти
гарту́вка
«тс.»
за
(XVII ст.)
перега́рт
перегартівни́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гарт «гарт» | білоруська |
| харт «металевий сплав для друкарських літер» | болгарська |
| hardus «тс.» | готська |
| κρατύς «сильний, потужний» | грецька |
| krátuḥ «сила» | давньоіндійська |
| cancer «рак» | латинська |
| hart «міцний, твердий» | німецька |
| hart «гарт; твердість» | польська |
| hartować «гарт; твердість» | польська |
| hartovať | словацька |
| гартова́ть «гартувати» (сталь) | українська |
| гартава́ць «гартувати» | українська |
| κράτος | ? |
| κάρτος «твердість, сила, міць» | ? |
| гарт «металевий сплав для друкарських літер» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України