ГАРНІШАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
га́рний «хороший, красивий»
похідні утворення від пд.-др. *гаръ (чи *гарь) «данина для князя», збереженого в адвербіалізованому виразі [га́рма-да́рма] «даремно» ([га́рмо-да́рмо] «тс.») і утвореного на основі дісл. (варязького) harr (haerr) «князь» (букв. «сивий, старий»), harri «князь»;
таким чином, значення «хороший» розвинулось на основі первісного значення «відібраний у данину» через проміжні значення «придатний у данину, добірний»;
від укр. га́рний походить молд. ха́рник (рум. hárnic) «працьовитий, старанний, діяльний; (заст.) гідний»;
виведення від гр. χάρις «краса, ласка, вдячність» (Потебня РФВ З, 104; Преобр. І 119; Фасмер І 394) необґрунтоване;
р. [га́рный] «весільний» (з укр.?), бр. [га́рны] «хороший», п. [һаrnу] «гарний, спритний» (з укр.), [herny] «тс.», болг. ха́рен «гарний», м. а́рен «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безга́рний
«надмірний, великий, незграбний»
га́рен
«здатний, спроможний»
гарні́шати
гарні́шії
гарню́к
«красень»
зга́рний
«здатний, мастак»
зугарний
«тс.»
невга́рний
«нездатний; противний, неприємний Ж»
нега́рен
«неспроможний»
незуга́рний
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| га́рны «хороший» | білоруська |
| ха́рен «гарний» | болгарська |
| χάρις «краса, ласка, вдячність» | грецька |
| harr «князь» (варязького)(haerr)(букв. «сивий, старий») | давньоісландська |
| а́рен «тс.» | македонська |
| ха́рник «працьовитий, старанний, діяльний; (заст.) гідний» (рум. hárnic) | молдавська |
| һаrnу «гарний, спритний» (з укр.) | польська |
| га́рный «весільний» (з укр.?) | російська |
| га́рний | українська |
| herny «тс.» | українська |
| *гаръ «данина для князя» (чи *гарь) | ? |
| га́рма-да́рма «даремно» ([га́рмо-да́рмо] «тс.») | ? |
| harri «князь» | ? |
| значення «хороший» | ? |
| значення «відібраний у данину» | ? |
| значення «придатний у данину, добірний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України