ГАРНІТУРА — ЕТИМОЛОГІЯ
гарніту́р
запозичення з німецької мови;
нім. Garnitúr «гарнітур, комплект, прикраса» походить від фр. garniture «тс.», утвореного від дієслова garnir «постачати, прибирати, прикрашати»;
р. гарниту́р, бр. гарніту́р, п. garnitur, ч. слц. вл. garnitura, болг. м. схв. гарнитура, слн. garnitúra;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гарніту́р | білоруська |
| гарнитура | болгарська |
| garnitura | верхньолужицька |
| гарнитура | македонська |
| Garnitúr «гарнітур, комплект, прикраса» | німецька |
| garnitur | польська |
| гарниту́р | російська |
| гарнитура | сербохорватська |
| garnitura | словацька |
| garnitúra | словенська |
| garniture «тс.» | французька |
| garnitura | чеська |
| garnir «постачати, прибирати, прикрашати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України