ГАРНІР — ЕТИМОЛОГІЯ
гарні́р
запозичено з французької мови через російську;
фр. garnir «постачати, прибирати, прикрашати» було засвоєне російською мовою як іменник;
р. гарни́р, бр. гарні́р, п. garnirować «гарнірувати», ч. garnýrovati «тс.», болг. гарни́рам «гарнірую», м. гарни́ра «гарнірує», слн. garníranje;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гарні́рувати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гарні́р | білоруська |
| гарни́рам «гарнірую» | болгарська |
| гарни́ра «гарнірує» | македонська |
| garnirować «гарнірувати» | польська |
| гарни́р | російська |
| garníranje | словенська |
| garnir «постачати, прибирати, прикрашати» | французька |
| garnýrovati «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України