ГАРНЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
га́рнець «стара міра сипких тіл і рідин; посуд на цю міру»
запозичення з польської мови;
п. garniec «тс.; великий горщик» споріднене з укр. горня́, го́рщик;
р. бр. га́рнец;
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́рець
«тс.»
гарнецъ
(XVII ст.)
га́рнець
(род. в. ґа́рця)] Me
га́рчик
«дерев ’яний посуд для солі, сільниця»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| га́рнец | білоруська |
| garniec «тс.; великий горщик» | польська |
| га́рнец | російська |
| горня́ | українська |
| го́рщик | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України