ГАРМОШКУ — ЕТИМОЛОГІЯ
гармо́нія «музичний інструмент»
первісною була форма гармо́ніка, запозичена, можливо, через російську з німецької або англійської мови;
нім. Harmónika, англ. harmonica «тс.» (з 1762 р.) походять від лат. harmonicus «гармонійний», що відбиває гр. ἁρμονικός «гармонійний, музичний», похідне від ἅρμονία «зв’язок, стрункий порядок», пов’язаного з ἅρμα «колісниця, упряжка», ἁραρίσκω «припасовую, виготовляю», спорідненими з вірм. arari « я робив», псл. ramo «плече, рука», укр. раме́но;
р. гармо́ния, гармо́ника, гармо́нь, гармо́шка, бр. гармо́нік, п. ч. вл. harmonika, слц. harmonia, болг. м. хармо́ника, схв. хармòника, слн. harmónika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гар
гармоні́ст
гармо́нь
гармо́шка
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
harmonica «тс.» (з 1762 р.) | англійська |
гармо́нік | білоруська |
хармо́ника | болгарська |
harmonika | верхньолужицька |
arari « я робив» | вірменська |
ἁρμονικός «гармонійний, музичний» | грецька |
harmonicus «гармонійний» | латинська |
хармо́ника | македонська |
Harmónika | німецька |
harmonika | польська |
ramo «плече, рука» | праслов’янська |
гармо́ния | російська |
хармòника | сербохорватська |
harmonia | словацька |
harmónika | словенська |
раме́но | українська |
гармо́ника | українська |
гармо́нь | українська |
гармо́шка | українська |
harmonika | чеська |
гармо́ніка | ? |
ἅρμονία «зв’язок, стрункий порядок» | ? |
ἅρμα «колісниця, упряжка» | ? |
ἁραρίσκω «припасовую, виготовляю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України