ГАРМОШКУ — ЕТИМОЛОГІЯ

гармо́нія «музичний інструмент»

первісною була форма гармо́ніка, запозичена, можливо, через російську з німецької або англійської мови;
нім. Harmónika, англ. harmonica «тс.» (з 1762 р.) походять від лат. harmonicus «гармонійний», що відбиває гр. ἁρμονικός «гармонійний, музичний», похідне від ἅρμονία «зв’язок, стрункий порядок», пов’язаного з ἅρμα «колісниця, упряжка», ἁραρίσκω «припасовую, виготовляю», спорідненими з вірм. arari « я робив», псл. ramo «плече, рука», укр. раме́но;
р. гармо́ния, гармо́ника, гармо́нь, гармо́шка, бр. гармо́нік, п. ч. вл. harmonika, слц. harmonia, болг. м. хармо́ника, схв. хармòника, слн. harmónika;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гар
гармоні́ст
гармо́нь
гармо́шка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
harmonica «тс.» (з 1762 р.) англійська
гармо́нік білоруська
хармо́ника болгарська
harmonika верхньолужицька
arari « я робив» вірменська
ἁρμονικός «гармонійний, музичний» грецька
harmonicus «гармонійний» латинська
хармо́ника македонська
Harmónika німецька
harmonika польська
ramo «плече, рука» праслов’янська
гармо́ния російська
хармòника сербохорватська
harmonia словацька
harmónika словенська
раме́но українська
гармо́ника українська
гармо́нь українська
гармо́шка українська
harmonika чеська
гармо́ніка ?
ἅρμονία «зв’язок, стрункий порядок» ?
ἅρμα «колісниця, упряжка» ?
ἁραρίσκω «припасовую, виготовляю» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України