ГАРМОНІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

первісною була форма гармо́ніка, запозичена, можливо, через російську з німецької або англійської мови;

нім. Harmónika, англ. harmonica «тс.» (з 1762 р.) походять від лат. harmonicus «гармонійний», що відбиває гр. ἁρμονικός «гармонійний, музичний», похідне від ἅρμονία «зв’язок, стрункий порядок», пов’язаного з ἅρμα «колісниця, упряжка», ἁραρίσκω «припасовую, виготовляю», спорідненими з вірм. arari « я робив», псл. ramo «плече, рука», укр. раме́но;

р. гармо́ния, гармо́ника, гармо́нь, гармо́шка, бр. гармо́нік, п. ч. вл. harmonika, слц. harmonia, болг. м. хармо́ника, схв. хармòника, слн. harmónika;