ГАРКАВА — ЕТИМОЛОГІЯ
гарка́вити «вимовляти задньоязичне p замість передньоязичного»
звуконаслідувальне утворення, аналогічне до гар1, га́ркати «гуркати, торохтіти» (пор.);
бр. гарка́віць, гарковы, п. harkawy;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гарка́вець
«той, хто гаркавить»
гарка́вий
гаркати
«тс.»
гарко́та
«гаркавість»
гарку́н
гарку́ша
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гарка́віць | білоруська |
| harkawy | польська |
| гарковы | українська |
| гар | ? |
| га́ркати «гуркати, торохтіти» (пор.) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України