ГАРИКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
гари́кати «бурчати, покрикувати»
результат видозміни основи дієслова га́ркати, як у бу́хкати – бухикати, ма́зати – мазю́кати та ін;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гари́кало
«крикун, буркотун»
гари́кливий
«сварливий, бурчливий»
гарі́кли
«тс.»
гару́ка
«сварлива людина»
гару́катися
«сваритися»
гарю́кало
«тс.»
гарю́кати
«тс.»
гарю́катися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| га́ркати | ? |
| бу́хкати | ? |
| бухикати | ? |
| ма́зати | ? |
| мазю́кати | ? |
гараба́кати «кричати, горлати; варнякати»
звуконаслідувальне афективне утворення, аналогічне до гарикати (гарюкати), галакати;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гарикати (гарюкати) | ? |
| галакати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України