ГАРЕМ — ЕТИМОЛОГІЯ
гаре́м
запозичено з тюркських мов, можливо, через французьке посередництво (фр. harem «гарем»);
тур. harem «гарем, жіноче відділення в домі; дружини і дочки, що мешкають у гаремі», крим.-тат. haräm «тс.» походить від ар. haram «заборонене; священне; храм; дружина», harīm «дружина; гарем, жіноча половина дому»;
р. гаре́м, бр. гарэ́м, п. ч. слц. вл. harem, болг. харе́м, м. схв. ха́рем, слн. hárem;
Фонетичні та словотвірні варіанти
га
«гаремна дружина або наложниця»
гаре́мник
«багатоженець»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| haram «заборонене; священне; храм; дружина» | арабська |
| гарэ́м | білоруська |
| харе́м | болгарська |
| harem | верхньолужицька |
| haräm «тс.» | кримсько-татарська |
| ха́рем | македонська |
| harem | польська |
| гаре́м | російська |
| ха́рем | сербохорватська |
| harem | словацька |
| hárem | словенська |
| harem «гарем, жіноче відділення в домі; дружини і дочки, що мешкають у гаремі» | турецька |
| harem | чеська |
| harīm «дружина; гарем, жіноча половина дому» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України