ГАРАК — ЕТИМОЛОГІЯ

ара́к «міцний алкогольний напій з рису або пальмового соку»

запозичення з західноєвропейських мов;
фр. arack, arak, нім. Árrak походять від ар. ‘araq «пальмовий сік»;
р. ара́к, п. ч. слц. вл. arak, схв. àрак, слн. árak;
Фонетичні та словотвірні варіанти

га́рак «ром»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
'araq «пальмовий сік» арабська
arak верхньолужицька
Árrak німецька
arak польська
ара́к російська
àрак сербохорватська
arak словацька
árak словенська
arack французька
arak чеська
arak ?

гар (вигук, що передає гарчання собаки)

деякі з наведених ПОХІДНИХ І ЇХ СЛОВ ЯНСЬКИХ ВІДПОВІДНИКІВ з імітацією собачого гарчання можуть бути й не пов’язані;
Sławski І 295, 370.– Пор. гари́кати, га́ркати;
Фасмер І 393–394;
пор. п. harkot «лопотання», ч. hrkotati «гуркотіти, падати з гуркотом», fhrkatij «кричати, гуркотати», р.-цсл. гъркдти «воркувати».– Шахматов ИОРЯС 7/2, 333;
звуконаслідувальне утворення;
р. гаркать «кричати», бр. гаркаць «бурчати», п. [harczećl «гарчати» (з укр.), слц. harkať sa «битися», вл. hara «галас, вереск, гармидер», нл. gjarcys «кричати, галасувати», болг. гаракам «галасую»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гар-гар «гур-гур» (вигук, що передає гуркіт розладнаних механізмів, торохтіння)
гарканана «сварка»
гаркати «ричати (про собаку); гримати, кричати; гуркати; торохтіти»
гаркіт «гарчання»
гаркітня «тс.; сварка»
гаркун «буркотун»
гарчати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гаркаць «бурчати» білоруська
гаракам «галасую» болгарська
hara «галас, вереск, гармидер» верхньолужицька
gjarcys «кричати, галасувати» нижньолужицька
harczećl «гарчати»укр.) польська
гаркать «кричати» російська
harkať sa «битися» словацька

гарюва́ти «пустувати»

псл. *gar- «біганина; галас»;
не зовсім ясне;
можливо, споріднене з лит. garuoti «швидко бігти; випаровуватись» і, в такому разі, з горі́ти;
ч. hárati «бігати, гасати», hárati se «бути в періоді злучки, бігати» (про корів), слц. harovať «розважатися, весело пригощатися», haruch «галас, грюкіт», вл. harować «галасувати, пустувати», hara «галас», нл. garowaś «шуміти, бушувати; пустошити», gara «сварка, галас», болг. [гара́кам] «пустую, галасую»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гарува́ти «гайнувати, тратити»
гару́н «пустун»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гара́кам «пустую, галасую» болгарська
harować «галасувати, пустувати»«галас» верхньолужицька
hara «галасувати, пустувати»«галас» верхньолужицька
garuoti «швидко бігти; випаровуватись» литовська
garowaś «шуміти, бушувати; пустошити»«сварка, галас» нижньолужицька
gara «шуміти, бушувати; пустошити»«сварка, галас» нижньолужицька
*gar- «біганина; галас» праслов’янська
harovať «розважатися, весело пригощатися»«галас, грюкіт» словацька
haruch «розважатися, весело пригощатися»«галас, грюкіт» словацька
hárati «бігати, гасати»«бути в періоді злучки, бігати» (про корів) чеська
hárati se «бігати, гасати»«бути в періоді злучки, бігати» (про корів) чеська
горі́ти ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України