ГАНУС — ЕТИМОЛОГІЯ
га́нус «аніс, Pimpinella anisum L.» (бот.)
результат фонетичної видозміни запозиченого, можливо, через польську мову (п. anyż, [hanyż] «тс.»), лат. anēsum (‹ашsum) «тс.», яке походить від гр. άνισον «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гану
(1756)
ганусівка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| άνισον «тс.» | грецька |
| anēsum «тс.» (‹ашsum) | латинська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України