ГАНДЛЯР — ЕТИМОЛОГІЯ
ге́ндель «гендлярство»
через польську мову запозичене з німецької;
нвн. Hándel «торгівля; (первісно) те, з чим мають справу» утворене від дієслова hándeln «торгувати; (первісно) брати руками, обробляти», похідного від іменника Hand «рука», двн. hant «тс.», спорідненого з дангл. hand, дісл. hǫjnd, гот. handus «тс.», hinþan «ловити»;
бр. га́ндаль «торгівля», п. handel, ч. слц. handl «тс.», вл. handler «торговець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гандел
гандель
(XVII ст.)
га́ндель
«тс.»
гандли
(1591)
гандлюва́ти
гандля́р
«торговець»
ганду́ла
«баришник»
гемблюва́ти
генде́лик
«закусочна, ларьок»
гендлюва́ти
гендля́р
гендля́рство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| га́ндаль «торгівля» | білоруська |
| handler «торговець» | верхньолужицька |
| handus «тс.» | готська |
| hand | давньоанглійська |
| hant «тс.» | давньоверхньонімецька |
| hǫjnd | давньоісландська |
| Hándel «торгівля; (первісно) те, з чим мають справу» | нововерхньонімецька |
| handel | польська |
| handl «тс.» | словацька |
| handl «тс.» | чеська |
| hándeln «торгувати; (первісно) брати руками, обробляти» | ? |
| Hand «рука» | ? |
| hinþan «ловити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України