ГАМІРЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
гам «шум, крик»
звуконаслідувальне утворення, з яким пов’язується також основа з іншим ступенем чергування голосних го́мін;
р. гам, [гом] «шум», бр. діал. болг. гам, п. ham «гавкання», ч. [hamoniti] «багато говорити», hamoniti se «сваритися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гамари́ти
га́мір
гамірли́вий
гамірни́й
га́морати
«кричати, шуміти»
га́мрити
«тс.»
гамури́ти
«бути злим»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гам | білоруська |
| гам | болгарська |
| ham «гавкання» | польська |
| гам | російська |
| гом «шум» | українська |
| hamoniti «багато говорити»«сваритися» | чеська |
| hamoniti se «багато говорити»«сваритися» | чеська |
| го́мін | ? |
| гам | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України