ГАМІВНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

гамува́ти

запозичення з польської мови;
п. hamować «гальмувати, гамувати», як і ч. [hamovat hemovat], слц. hamovať «тс.», походить від свн. hamen «стримувати; (первісно) прив’язувати ногу до голови (тварині на пасовиську, щоб не втікала)» (нвн. hemmen «стримувати»), спорідненого з дангл. hemman «стримувати, затикати, замикати», ісл. hemja «стримувати, загнуздувати, примушувати», днн. hemmen «гальмувати, зачиняти, замикати»;
бр. [гамова́ць];
Фонетичні та словотвірні варіанти

вгами́ти «вгамувати»
вгамо́ва «заспокоєння, приборкання, угамування»
гамівни́й
гамовали (XVI ст.)
гамо́ванка
гамуєтъ (1594)
не
невгамо́вний
непогамо́вний
уга́м «заспокоєння, спокій»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гамова́ць білоруська
hemman «стримувати, затикати, замикати» давньоанглійська
hemmen «гальмувати, зачиняти, замикати» давньонижньонімецька
hemja «стримувати, загнуздувати, примушувати» ісландська
hamować «гальмувати, гамувати» польська
hamen «стримувати; (первісно) прив’язувати ногу до голови (тварині на пасовиську, щоб не втікала)» (нвн. hemmen «стримувати») середньоверхньнімецька
hamovať «тс.» словацька
hamovat hemovat чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України