ГАМУЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гаму́ла «каша з яблук з медом; невдало густо зварена рідка їжа; напіврідка маса, що клекоче в сопках»
очевидно, походить від тур. hamur «тісто, розчина; невдало спечений хліб», запозиченого з арабської мови;
ар. hamľr «кисле тісто» пов’язане з дієсловом hamara «розчиняти (тісто)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розхамулити
«розварити»
розхамуліти
«розваритись на бурду, розкипіти»
фамула
«дуже погана страва»
хамула
«дуже поганий суп; розварена овочева маса в страві Me»
хамуліти
«розкипати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hamľr «кисле тісто» | арабська |
| hamur «тісто, розчина; невдало спечений хліб» | турецька |
| hamara «розчиняти (тісто)» | ? |
га́му́з «м’якуш»
результат видозміни значення форм [гамуз] «залишки листя, огудиння на городі», [хамузиння] «тс.», відомих здебільшого у виразі побити на гамуз (на гамузє), під впливом форм [гамула] «невдала, густа їжа», [хамула] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хамуз
«каша»
хамузє
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гамуз «залишки листя, огудиння на городі» | ? |
| хамузиння «тс.» | ? |
| побити (на гамузє) | ? |
| на (на гамузє) | ? |
| гамуз (на гамузє) | ? |
| гамула «невдала, густа їжа» | ? |
| хамула «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України