ГАМАНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гама́н
запозичення з тюркських мов;
пор. чув. хаман «шкіряний мішок», крим.-тат. һәмиян «тс.», узб. хамен «торбинка для грошей, кишеня», уйг. һәмиян, ккалп. хамиян, каз. әмиян «тс.», туркм. хам «шкіра»;
непереконливими є спроби пов’язати слово з біблійним ім’ям Гаман (Винер жСт. 1895 І 61), з гомза́ через гоманок (Фасмер І 391, 435);
р. гама́н;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гамане́ць
гамани́ло
гаманъ
(XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| әмиян «тс.» | казахська |
| хамиян | каракалпакська |
| һәмиян «тс.» | кримсько-татарська |
| гама́н | російська |
| хам «шкіра» | туркменська |
| хамен «торбинка для грошей, кишеня» | узбецька |
| һәмиян | уйгурська |
| хаман «шкіряний мішок» | чуваська |
| хаман «шкіряний мішок» | ? |
| Гаман | ? |
| гомза́ | ? |
| гоманок | ? |
га́ман «єврейське свято; особа, яку під час цього свята євреї, нібито, використовують як об’єкт для глузування і жорстокого поводження»
походить від гебр. Hāman, біблійного імені перського сановника, ворога євреїв;
п. haman «велика, важка, незграбна істота (особливо про коней); потвора, велетень»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гаманува́ти
«когось бити, як гамана, або поводитися жорстоко, як з гаманом»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Hāman | гебрайська |
| haman «велика, важка, незграбна істота (особливо про коней); потвора, велетень» | польська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України