ГАМАЛИК — ЕТИМОЛОГІЯ
гамали́к «карк»
очевидно, походить від тур. hamallık «професія носильника», похідного від hamal «носій, носильник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гамаликува́тий
«товстошиїй, кремезний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hamallık «професія носильника» | турецька |
| hamal «носій, носильник» | ? |
мали́к «задня частина шиї; горб, наріст О»
не зовсім ясне;
очевидно, результат видозміни деетимологізованого слова [гамали́к] «карк», зближеного з мали́й (пор. [мали́к] «карлик, горбань», вл. malk «карлик», схв. мàлик, мáлик «тс.; диявол», слн. malìk «мара, потвора»);
п. malik «одна з хвороб коней і волів (підшкірні гулі на шиї і лобі); кінь, хворий на цю хворобу» (з укр.), malikowaty «з запалим хребтом» (про коня);
Фонетичні та словотвірні варіанти
малигува́тий
«тс.»
маликува́тий
«з увігнутою спиною»
(про тварин)
малю́к
«ямка між лопатками під гривою коня; одна з хвороб коней; старий кінь»
маню́к
«кінь з увігнутою спиною»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| malik «одна з хвороб коней і волів (підшкірні гулі на шиї і лобі); кінь, хворий на цю хворобу»«з запалим хребтом» (з укр.), malikowaty (про коня) | польська |
| гамали́к «карк» | ? |
| мали́й (пор. [мали́к] «карлик, горбань», вл. malk «карлик», схв. мàлик, мáлик «тс.; диявол», слн. malìk «мара, потвора») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України