ГАЛІВНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
галюва́ти «тягти човен, судно проти течії»
запозичення з польської мови;
п. halować, holować «тягти канатом» походить від нім. holen «приносити, привозити, приводити» (свн. hol(en), haln, двн. днн. halōn), спорідненого з гол. halen, дфриз. halia, дангл. geholian, дісл. hala «тс.» і, можливо, з тох. käl, klā «вести, нести», гр. κάλος «канат, трос»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гала́й
«забродчик, що тягає невід в Азовському морі»
гали́ти
галівни́к
«канат, яким тягнуть пором; робітник, який тягне човен, судно; бурлак»
голюва́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| halen | голландська |
| κάλος «канат, трос» | грецька |
| geholian | давньоанглійська |
| halōn | давньоверхньонімецька |
| hala «тс.» | давньоісландська |
| halōn | давньонижньонімецька |
| halia | давньофризька |
| holen «приносити, привозити, приводити» (свн. hol(en) | німецька |
| halować | польська |
| holować «тягти канатом» | ? |
| haln | ? |
| käl | ? |
| klā «вести, нести» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України