ГАЛЬМУВАЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, похідне від тієї самої звуконаслідувальної основи гал-, від якої утворені і [гала́й] «крикун», га́лас, галу́-балу́;

зіставляється з дісл. gala «кричати», двн. galan «співати», гот. gōljan «вітати», кімр. galw «звати»;

р. [га́лить] «пустувати, жартувати, сміятися», [га́литься] «намагатися», п. [gałuszyć] «зчиняти галас», ч. [haliti se] «голосно сміятися»;

очевидно, запозичення з давньо- чи середньоверхньонімецької мови;

двн. *hamal «путо для тварин (яким передня нога прив’язувалась до голови)», споріднене з ісл. mill «путо для тварин», дангл. hẹmman «гальмувати, стримувати», нвн. hemmen «тс.»;

першими гальмами були мотузки, якими колесо прив’язувалось до полудрабка;

неясне;

можливо, є результатом видозміни якихось форм, пов’язаних з га́нити, ганьби́ти, під впливом гальмо́¹;