ГАЛЬМО — ЕТИМОЛОГІЯ

гальмо́

очевидно, запозичення з давньо- чи середньоверхньонімецької мови;
двн. *hamal «путо для тварин (яким передня нога прив’язувалась до голови)», споріднене з ісл. mill «путо для тварин», дангл. hẹmman «гальмувати, стримувати», нвн. hemmen «тс.»;
першими гальмами були мотузки, якими колесо прив’язувалось до полудрабка;
Фонетичні та словотвірні варіанти

га́йма
га́лем
га́льма
гальмівни́й
гальмува́льний
гальмува́ти
гам
га́мів
ганьмо́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hẹmman «гальмувати, стримувати» давньоанглійська
*hamal «путо для тварин (яким передня нога прив’язувалась до голови)» давньоверхньонімецька
mill «путо для тварин» ісландська
hemmen «тс.» нововерхньонімецька
давньо- ?

гальмо́ «недолік, вада»

неясне;
можливо, є результатом видозміни якихось форм, пов’язаних з га́нити, ганьби́ти, під впливом гальмо́1;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гальмува́ти «знаходити недоліки, ганьбити»
непогальмо́ваний «цілий, незіпсований»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
га́нити ?
ганьби́ти ?
гальмо́ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України