ГАЛУНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
галу́н (назва різних сірчанокислих солей)
результат видозміни давнішої форми алу́н «тс.», можливо, під впливом галу́н «золота або срібна тасьма»;
р. бр. галу́н, п. halun, слц. galun, слн. galún;
Фонетичні та словотвірні варіанти
галун
(XVII ст.)
галу́нити
га́лу́нка
«крашанка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| галу́н | білоруська |
| halun | польська |
| галу́н | російська |
| galun | словацька |
| galún | словенська |
| алу́н «тс.» | ? |
| галу́н «золота або срібна тасьма» | ? |
галу́н «золота, срібна або мішурна тасьма; нашивка з такої тасьми»
запозичено з французької мови через посередництво російської і польської мов;
фр. galon «галун» є похідним від етимологічно неясного galonner «прикрашати стрічкою»;
р. бр. галу́н, п. galon, ч. galounka, kaloun, слц. galún, болг. гало́н, схв. гȁлӯн, слн. galonírati «нашити декоративну тасьму»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гало́н
галу́нний
ґалу́нок
«строката стрічка»
ґальо́н
гальо́нка
«тс.»
ґаля́ня
«жінка, що любить наряджатися, чепуритися; кокетка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| галу́н | білоруська |
| гало́н | болгарська |
| galon | польська |
| галу́н | російська |
| гȁлӯн | сербохорватська |
| galún | словацька |
| galonírati «нашити декоративну тасьму» | словенська |
| galon «галун» | французька |
| galounka | чеська |
| kaloun | чеська |
| galonner «прикрашати стрічкою» | ? |
гал «невелика куля»
вважається запозиченням з германських мов;
свн. galle «пухлина на нозі коня», двн. gealla «тс.», з якими, можливо, пов’язане це слово, походять від лат. galla «наріст», спорідненого з дінд. gúlma- «пухлина», алб. gogëlë «куля; гал (на рослині)», свн. kolle (kol) «голова» (Richhardt 52; Brückner 133; Bern. I 292; Kluge–Mitzka 229; Walde–Hofm. I 580);
допускається й можливість власне праслов’янського походження, зокрема зв’язку з го́лий (пор. р. голы́ш «круглий камінець») і з [гал1] «галявинка», га́лька «круглі камінці» (Москаленко УІЛ 47; Фасмер І 388; Sławski І 253);
пов’язання з ґу́ля, псл. gulja (Ondruš Sl. Wortst. 131), як і виведення від гіпотетичного псл. galiti «кидати» (Machek ESJČ 158), недостатньо обґрунтоване;
р. діал. бр. га́лка «кулька», п. gałka «тс.», ч. hálka «хворобливий наріст на рослинах», слн. [gȃlka] «чорнильний горішок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́ка
«тс.»
га́ли
«нарости на рослині, викликані паразитами; [литки]»
ґа́ли
«литки»
гали́ти
«прасувати галом»
га́лка
(1637)
га́ло
«куля; скляна куля для прасування»
галу́н
«вареник із грушею»
га́лух
«кілька галушок, що зліпилися докупи»
галу́ха
«велика галушка»
галу́шка
галу́шник
«любитель галушок»
галущи́ця
«галушки»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gogëlë «куля; гал (на рослині)» | албанська |
| га́лка «кулька» | білоруська |
| gealla «тс.» | давньоверхньонімецька |
| gúlma- «пухлина» | давньоіндійська |
| galla «наріст» | латинська |
| gałka «тс.» | польська |
| gulja | праслов’янська |
| galiti «кидати» | праслов’янська |
| га́лка «кулька» | російська |
| galle «пухлина на нозі коня» | середньоверхньнімецька |
| kolle «голова» (kol)(Richhardt 52; Brückner 133; Bern. I 292; Kluge--Mitzka 229; Walde--Hofm. I 580) | середньоверхньнімецька |
| gȃlka «чорнильний горішок» | словенська |
| hálka «хворобливий наріст на рослинах» | чеська |
| го́лий (пор. р. голы́ш «круглий камінець») | ? |
| га́лька «круглі камінці» | ? |
| гал «галявинка» (пор. р. голы́ш «круглий камінець») | ? |
| ґу́ля | ? |
| га́лка «кулька» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України