ГАЛДА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з німецької мови;

нім. Hálde «купа пустої породи, косогір» походить від двн. hald «похилий», спорідненого з дангл. heald, дісл. haldr «тс.», лит. šalìs «бік, місцевість»;

п. hałda «відвал пустої породи», ч. слц. halda «тс.»;

очевидно, похідне утворення від звуконаслідувального елемента гал-, споріднене з га́лас, р. [га́лить] «кричати», [га́литься] «глузувати», п. gałuszyć «гуркотіти, піднімати галас», гот. gōljan «вітати», двн. gëllan «кричати», нвн. gellen «тс.»;

р. галде́ть «тс.; галасувати», [га́лда́] «шум, галас», п. [gałda] «тс.»;

запозичення з польської мови;

п. [hołda] «відвал, купа неродючої землі, породи, викинута з шахти» є діалектним варіантом до п. літ. hałda «тс.», яке разом з укр. [га́лда] «тс.» походить від нім. Halde «схил пагорка; відвал, купа пустої породи»;