ГАЛАСЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
га́лас
утворення з суфіксом -ас від звуконаслідувального елемента гал-, того самого, що і в іменнику [гала́й] «крикун», дієслові [гала́кати] та ін;
недостатньо обґрунтованими були спроби виведення від го́лос (Holub–Kop. 119), від ос. γalas (Фасмер І 431), пов’язання з ч. harašiti «шелестіти, шуміти» (Machek ESJČ 157) та ін;
бр. га́лас, п. hałas (з укр.), [gałuszyć] «гуркотіти; піднімати галас», ч. слц. [halas] (з п.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
галаса́йко
галаса́ти
галаси́ти
галасли́вий
галасува́ти
галасува́тий
га́ляс
«лемент, крик, гучне ридання»
галясува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| га́лас | білоруська |
| γalas | осетинська |
| hałas (з укр.) | польська |
| halas (з п.) | словацька |
| gałuszyć «гуркотіти; піднімати галас» | українська |
| harašiti «шелестіти, шуміти» | чеська |
| halas (з п.) | чеська |
| ас | ? |
| гал- | ? |
| гала́й «крикун» | ? |
| гала́кати | ? |
| го́лос | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України